Камені в сечовому міхурі: як розпізнати та вилікувати захворювання

Камінці в сечовому міхурі є однією з найпоширеніших проблем сучасної урології. Пацієнти абсолютно різного віку звертаються до уролога з характерними скаргами і за результатами обстежень їм встановлюється діагноз сечокам'яної хвороби. Тим не менш, локалізація конкрементів саме в сечовому міхурі обумовлює деякі особливості перебігу, діагностики та лікування такого типу. сечокам'яної хвороби. Камені в сечовому міхурі можуть стати причиною серйозних ускладнень і тому потребують своєчасного виявлення та ефективного лікування.

Особливості діагностики та лікування каменів у сечовому міхурі

Найчастіше, камені в сечовому міхурі виникають у чоловіків, що можна пояснити патологічними змінами, що часто зустрічаються у них, в передміхуровій залозі, які порушують нормальну структуру сечового міхура і створюють умови, сприятливі для формування конкрементів у ньому.  З цієї ж причини більш схильні до формування каменів у сечовому міхурі саме чоловіки похилого віку. Камені в сечовому міхурі можуть бути первинними, тобто такими, що формуються безпосередньо в порожнині сечового міхура, а також вторинними, які опускаються в міхур із нирки. За своєю будовою камені нирок та сечового міхура не відрізняються: це можуть бути оксалатні, уратні, фосфатні та змішані камені.

Камінці в сечовому міхурі:

- характерні симптоми каменів у сечовому міхурі;

- особливості діагностики каменів у сечовому міхурі;

- ефективні методи лікування каменів у сечовому міхурі.

Характерні симптоми каменів у сечовому міхурі

За наявності каменів у сечовому міхурі розвивається досить типова клінічна картина. Камінь часто ушкоджує стінку сечового міхура, внаслідок чого виникає біль, який може посилюватись при активних рухах пацієнта, а також під час виконання фізичних навантажень. Пацієнт постійно відчуває бажання спорожнити сечовий міхур, але дуже часто сечовипускання утруднене, під час напруження виділяється лише кілька крапель сечі. Зміна положення тіла часто допомагає випорожнити сечовий міхур. Найчастішим симптомом каменів у сечовому міхурі є гематурія – виділення крові із сечею. У разі приєднання інфекційного процесу виникає клінічна картина циститу. часте сечовипускання, що супроводжується хворобливими відчуттями, ніктурія, макрогематурія.

Особливості діагностики каменів у сечовому міхурі

Діагностичний процес каменів у сечовому міхурі не є складним, оскільки характерна клінічна картина часто допомагає запідозрити саме цю патологію. З додаткових методів дослідження найчастіше використовується рентгенологічне та ультразвукове дослідження, а також цистоскопія.

• При оглядовій рентгенографії візуалізується тінь конкременту в порожнині сечового міхура, за винятком уратного каміння – вони не дають характерної тіні на оглядовій рентгенограмі;

• При ультразвуковому дослідженні камінь у сечовому міхурі визначається як чітко конструйоване, ехопозитивне утворення. Ультразвук допомагає визначити форму, розмір та кількість конкрементів;
• Цистоскопія є найбільш ефективним методом діагностики каменів у сечовому міхурі, оскільки з її допомогою можна безпосередньо уточнити як характеристики каменів, що утворилися, так і стан самого сечового міхура.

Ефективні методи лікування каменів у сечовому міхурі

З метою лікування сечокам'яної хвороби за наявності каменів у сечовому міхурі найчастіше використовуються такі методи:

1. трансуретральна екстракція каміння невеликих розмірів;
2. подрібнення каменів за допомогою механічних, електрогідравлічних або ультразвукових методів з подальшим вимиванням та екстракцією фрагментів;
3. виконання цистолітотомії – відкритої хірургічної операції при камені великих розмірів.

Оперативне лікування каменів у сечовому міхурі також є необхідним у разі порушення прохідності сечових шляхів та неможливості застосування інших методів лікування сечокам'яної хвороби. У післяопераційному періоді необхідно забезпечити зрошення сечового міхура антисептичними розчинами. При усуненні всіх перешкод для відтоку сечі із сечового міхура прогноз для пацієнта є сприятливим.