Клінічне прояв лімфоретикулезу (хвороби котячих подряпин) може початися з рідкісних та непостійних симптомів, що характерно для атипових форм лімфоретикулезу.

Голоманка – непостійний симптом, що зустрічається в 1 випадку з 1200, атипові форми БКЦ зустрічаються у 5-10% випадків і нерідко обумовлені специфічними шляхами проникнення збудника. Крім лихоманки, лімфоретикульоз може виявлятися й іншими симптомами, які є проявом атипових форм хвороби котячих подряпин.

Випадки прояву атипових форм лімфоретикулезу

Описано поодинокі випадки ускладнень лімфоретикульозу з розвитком неврологічного дефіциту у вигляді когнітивних порушень, а також летальні наслідки. Які ізольовані ураження шкіри можуть бути при лімфоретикульозі читайте на estet-portal.com. Повідомлялося також про такі ускладнення, як мієліт, радикуліт, компресійна нейропатія, мозочкова атаксія.

Ізольована поразка шкіри при БКЦ зустрічається в 5% випадків і зазвичай проявляється неспецифічними шкірними висипаннями, нодозною еритемою, лейкоцитокластичним васкулітом (алергічним або некротизуючим).

Васкуліт характеризується пурпурою, що височить над рівнем шкіри (пальпурована пурпура). Найчастіше лейкоцитокластичний васкуліт вражає кінцівки.

У імуноскомпрометованих осіб, таких як пацієнти з онкологічними захворюваннями, ВІЛ/СНІДом, після трансплантації органів можуть розвиватися небезпечні стани. Про шляхи зараження та класичну клінічну картину лімфоретикульозу читайте в нашій попередній статті.

>

Ускладнення лімфретикульозу в осіб із ослабленим імунітетом:

  • бацилярний ангіоматоз;
  • токсична пурпура;
  • персистуюча або рецидивна лихоманка з бактеріємією.

Бацилярний ангіоматоз як прояв лімфоретикулезу

Бацилярний ангіоматоз – ангіопроліферативне захворювання з переважним ураженням шкіри, проте можливе залучення до процесу та інших органів. Такий ангіоматоз може розвинутись як прояв лімфоретикульозу і характеризується утворенням одиночних або множинних безболісних коричневих папул, безладно локалізованих на різних ділянках тіла.

Вони височіють над поверхнею шкіри і досягають величини лімфатичних вузлів. Судинні утворення покриті зверху витонченим епітелієм, при пошкодженні верхівки рясно кровоточать. Якщо вчасно не розпочати антибактеріальну терапію, захворювання прогресує, розвивається дисемінація.

kakimi-atipichnymi-simptomami-mozhet-proyavlyatsya-limforetikulez

Препарати та методи лікування лімфоретикулезу

Як вже згадувалося вище, лімфоретикульоз має доброякісний характер, і в більшості випадків необхідна лише симптоматична терапія. Госпіталізація пацієнтів з БКЦ показана лише при тяжких формах захворювання, наявності імунодефіциту, при тяжких атипових формах інфекції.

Для усунення локального дискомфорту, болю в області первинного афекту призначаються аналгетики.

Застосування антибіотиків при лімфоретикульозі показано лише в деяких випадках:

  • типовий перебіг у імуноскомпрометованих осіб;
  • важка форма атипової течії.
  1. henselae чутлива до більшості антибіотиків in vitro, проте in vivo багато з них виявляються недостатньо ефективними.
    Пацієнтам з легким та середньотяжким перебігом БКЦ антибіотикотерапія не показана. Всім імуноскомпрометованим пацієнтам із БКЦ рекомендовано антибіотикотерапію. Пацієнтам з генералізованою лімфаденопатією та вираженою інтоксикацією рекомендовано представників нового покоління макролідів, зокрема азитроміцину.

Пацієнтам необхідно роз'яснити, що за відсутності динаміки з боку лімфаденопатії через 2-4 місяці вони обов'язково повинні з'явитися на огляд для визначення подальшої тактики лікування.

При погіршенні загального стану пацієнта, пов'язаного з лімфоретикульозом, або при нагноєнні лімфовузлів необхідно розпочати специфічну терапію або відновити її, якщо така проводилася.

Вихід та прогноз хвороби котячих подряпин

Прогноз лімфоретикулезу сприятливий, зазвичай настає мимовільне одужання. При типовому перебігу інфекції, отриманої від кішки, ускладнення трапляються досить рідко.

Тяжкі енцефаліти та інші дисеміновані форми інфекції можуть призводити до ускладнень, дозвіл яких може бути тривалим.
Внаслідок формування стійкого тривалого імунітету після перенесеної інфекції B. henselae повторні захворювання вкрай рідкісні.

При стійких симптомах захворювання, що погано піддаються терапії, і при лімфаденопатії, що тривало не дозволяється, слід нарівні з іншою інфекційною патологією виключити лімфому при діагностиці лімфоретикулезу.