Как распознать микробную экзему

Мікробна екзема – дерматологічне захворювання нейроалергічного характеру, що відрізняється завзятим, тривалим перебігом, варіабельністю клінічних проявів та відсутністю тривалих періодів ремісії. За різними даними, на його частку припадає до 30% загальної кількості діагностованих випадків патології.

Найчастіше вона зустрічається в осіб старечого та похилого віку на місці хронічних інфекційних уражень шкірного покриву, що довго не загоюються, або на тлі дерматозів різної етіології. Виділяють кілька підтипів мікробної екземи, що відрізняються за клінічним перебігом та причиною виникнення.

Докладніше про те, як розпізнати мікробну екзему та, що робити у разі її виявлення, читайте на estet-portal.com у цій статті.

Етіологічні та патогенетичні особливості мікробної екземи

Мікробна екзема проявляється при патологічній чутливості місцевого клітинного імунітету до продуктів метаболізму та токсинів, що виробляються патогенною флорою. Це часто відбувається на тлі розладів нейроендокринної регуляції, функціонування травної системи. Патологічний процес починається з моменту введення алергену в нижчі шари дерми та епідермісу.

При мікробній екземі тривалість сенсибілізації відрізняється в залежності від загального стану пацієнта і займає від декількох днів до 1 – 5 років. На цій стадії симптомів захворювання немає.

Під час фази клінічних проявів на шкірі виникають осередки ураження, число та поширеність яких збільшується з кожним рецидивом. Одночасно для розвитку загострення мікробної екземи потрібна менша концентрація алергену.

Читайте найцікавіші статті у Telegram!

У 56% пацієнтів захворювання виникає як вторинний процес на тлі хронічних дерматологічних уражень (атопічного дерматиту, псоріазу, істинної екземи). Рідше сенсибілізація формується до персистуючої бактеріальної або грибкової флори.

Клінічні прояви та діюча класифікація

 

My default image

Висипання локалізовані несиметрично на шкірі гомілок, тильній стороні кистей, волосистої частини голови. Осередок поразки окреслений «бахромою» з епідермісу, що відшаровується.

При мікробній екземі скупчення ділянок висипу відрізняються нерівними краями, покриті кров'яними або гнійними кірками, виразками.

Нуммулярна мікробна екзема супроводжується формуванням круглих уражень, що рясно мокнуть, діаметром до 30 мм. Зазвичай, висипання розташовуються на руках, але можуть покривати й інші ділянки тіла.

Паратравматична форма дерматозу розвивається на тлі ураження судин у поєднанні з осередком інфекції в області післяопераційних рубців та інших ушкоджень шкіри. Супроводжується набряклістю, почервонінням, появою ділянок скупчення інфільтрату. Висипання вкриті кірками жовтого відтінку. Варикозна мікробна екзема протікає:

•    на фоні тромбофлебітів та варикозного розширення вен;

•    при підвищеній чутливості до зовнішніх засобів у вигляді мазей;

•     з чіткими межами висипу та помірним свербінням.

Сікозіформна мікробна екзема є наслідком гнійникового запалення фолікулів і характеризується поширенням патологічного процесу за межі ділянок оволосіння. Зазвичай осередки ураження локалізовані над верхньою губою, в області зростання бороди, пахвових западин, на лобку.

Екзема сосків і пігментного кружка розвивається у жінок у вигляді яскраво-червоного мокнучого висипу. Більшість пацієнток відзначають її виникнення після пошкодження ніжної шкіри під час грудного вигодовування. Подібна форма патології відрізняється наполегливим перебігом.

Коли лікар-дерматолог рятує життя : інфекції шкіри у відділенні інтенсивної терапії

My default image

Мікробна екзема: терапія та особливості діагностики

Основним завданням виявлення мікробної екземи є підтвердження попереднього діагнозу, поставленого після первинного огляду, та визначення типу збудника для проведення адекватного лікування.

При підозрі на інфекційну екзему пацієнту призначають зіскрібок з подальшим бактеріологічним дослідженням з визначенням чутливості до антибіотиків.

Терапію проводять з використанням активних щодо патогенної флори протимікробних препаратів, пом'якшуючих та протизапальних засобів. Внутрішньо призначають медикаменти для корекції активності імунної системи, антигістамінні ліки, седативні, вітаміни. Обов'язковими є фізіопроцедури (ПУВА, УВЧ, озонотерапія).

Терапевтична ефективність гістаміноблокаторів при екземі

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити