Як правильно лікувати васкуліти шкіри залежно від форми та стадії

Захворювань, які, виявляючись, псують зовнішній вигляд людини, досить багато. Це сприяє більш ранньому зверненню хворих до фахівців. Адже кому хочеться бути не лише хворим, а й із висипаннями чи плямами по всьому тілу?

Звернувшись, пацієнт бажає якнайшвидше побачити результат, тобто позбутися скоріше дивних елементів на шкірі. Одним із таких захворювань є васкуліт шкіри. Різновидів васкулітів дуже багато. Кожна клінічна форма васкуліту лікується різними групами препаратів та їх комбінаціями.

Як правильно та швидко поставити діагноз пацієнтові? Як призначити адекватне лікування? Розглянемо аспекти лікування васкулітів шкіри залежно від виявленої клінічної форми.

Основні причини васкулітів

Ангіїти (васкуліти) шкіри – дерматози, в основі яких лежить неспецифічне запалення стінок судин. Запалюються гіподермальні та дермальні судини різного калібру. До причин найчастіше відносять локальну інфекцію, викликану стафілококами, стрептококами, ентерококами, туберкульозною паличкою, вірусом грипу, дріжджовими та іншими грибками.

Про вплив сенсибілізації на стінки судин свідчать позитивні результати внутрішньошкірних проб із відповідними антигенами. Також до причин васкулітів відносять прийом антибіотиків та сульфаніламідів.

Важлива роль у розвитку процесу належить хронічним інтоксикаціям, обмінним порушенням, ендокринопатіям, повторним охолодженням, фотосенсибілізації, венозному застою, артеріальній гіпертензії, психічному та фізичному перенапруженню.

Васкуліти часто є шкірними проявами різних інфекцій, як гострих, так і хронічних. Це грип, лепра, сифіліс, туберкульоз, ієрсиніоз, хвороби сполучної тканини (ревматизм, ВКВ, ревматоїдний артрит), патології крові, онкологічні процеси та кріоглобулінемія.

Загальні симптоми клінічних форм васкулітів

Прояви хвороби досить різноманітні у пацієнтів, але існує низка загальних симптомів васкулітів:

є запальні зміни шкіри;
елементи висипань схильні до некрозу, набряку та крововиливів;
ураження на тулуб симетричні;
висипні елементи поліморфні;
часто елементи висипань локалізуються на нижнстологіїїх кінцівках (на гомілках);
простежується частий зв'язок із перенесеним інфекційним захворюванням або з непереносимістю лікарських засобів;
наявність системних захворювань - алергічних, ревматичних, аутоімунних.

Коротко про патогістологію

Патогістологія шкірних ангіїтів дуже однотипна. Відбувається набряклість внутрішньої стінки кровоносних судин, судинні стінки інфільтруються лейкоцитарними клітинами (лімфоцитами, нейтрофілами, еозинофілами, гістіоцитами, лімфоцитами). Спостерігається лейкоцитоклазія (уламки ядер лейкоцитів серед клітин інфільтрату), стінки судин просочуються фібриноїдом. У тканині еритроцитарні екстравазати, сегментарний некроз судинної стінки.

Діагностика васкуліту особливих труднощів не становить. Достатньо клінічного огляду та збору основних анамнестичних даних. Для підтвердження діагнозу васкуліт, його клінічної форми та ступеня активності використовують патогістологічні дослідження.

Аспекти лікування клінічних форм васкулітів

Лікування проводять залежно від виду ангіїту та ступеня тяжкості.

Комбінації груп препаратів для різних форм хвороби

1. Ангіїт поліморфний дермальний

1. ступінь активності:

НПЗЗ (індометацин, німесулід, кетопрофен, диклофенак);
нтибіотики (ципрофлоксацин, джозаміцин, доксициклін, - хіноліни (хлорохін, гідроксихлорохін);
антигістамінні засоби (хлорпірамін, клемастин);
вітаміни (аскорутин).

2. ступінь активності:

НПЗП;
глюкокортикостероїди (преднізилон, бетаметазон);
цитостатики (циклофосфамід);
антибіотики (олететрин, метациклін, цефалоридин);
антигістамінні (ебастин, дифенгідрамін);
антикоагулянти (надропарин кальцію);
препарати для детоксикації (реамберін).

2. Пурпура пігментна хронічна.

хіноліни (хлорохін, кальцію глюконат, анавенол),
амінокапронова кислота.

3. Ліведоангіїт

1 ступінь активності:

НПЗП (ібупрофен),
хіноліни (гідроксихлорохін),
периферичні гемокінатори (пентоксифілін, анавенол),
вітаміни (аєвіт).

2 ступінь активності:

глюкокортикостероїди;
цитостатики;
периферичні гемокінатори;
антикоагулянти;
препарати для детоксикації;
гіпербарична оксигенація.

4. Ерітема вузлувата

(підгостра, хронічна) - йодисті луги.

5. Ангіїт вузлуватий

– хіноліни.

6. Виразковий хронічний

НПЗП;
діуретики (гідрохлортіазид);
антибіотики;
вітаміни;
глюкокортикостероїди;
йодисті луги (калію йодид);
НПЗП;
вітаміни.

Профілактика васкулітів

При зникненні клінічних симптомів васкуліту лікування закінчувати не варто. Його слід продовжити до повної нормалізації показників. Протягом 1 року пацієнтів доцільно залишати на підтримуючому лікуванні ангіопротекторами, препаратами, які покращують мікроциркуляцію та реологічні властивості крові. Також потрібні препарати для судинної стінки, дезагреганти, периферичні гемокінатори або адаптогени.

Хворі на васкуліт повинні знати фактори, що сприяють виникненню загострення – підвищені фізичні та нервові навантаження, тривала ходьба, забиття, переохолодження. У деяких випадках хворі змінюють місце роботи або переходять на тимчасову інвалідність.

Пацієнтам слід розповісти про позитивний вплив здорового способу життя. Адже ранкова гімнастика, водні процедури, загартовування, прогулянки на свіжому повітрі, збалансоване регулярне харчування, плавання та повноцінний сон ще жодного разу не дали підстави засумніватися у своїй ефективності для оздоровлення.