Синдром діабетичної стопи є одним із найбільш серйозних ускладнень цукрового діабету, він виникає практично у 10%. таких пацієнтів. Враховуючи те, що захворюваність на цукровий діабет має тенденцію до щорічного збільшення, розвиток. діабетичні стопи, відповідно, з кожним роком підвищується в рази.  Близько 50% всіх пацієнтів із встановленим діагнозом цукрового діабету відносяться до групи ризику по nbsp; розвитку гангрени стопи.  А лікування діабетичної стопи практично у половини хворих на цукровий діабет починається занадто пізно для того, щоб зберегти ногу. Кожен лікар повинен знати і своєчасно інформувати пацієнта про те, як запобігти розвитку гангрени стопи.

Комбінована класифікація синдрому діабетичної стопи

Синдром діабетичної стопи є загрозою розвитку незворотних гангренозних змін ноги, що виникають на грунті патологічних змін у периферичній нервовій системі, а також артеріальному та мікроциркуляторному руслі.

У сучасній класифікації прийнято розрізняти 5 стадій діабетичної стопи:

  • 0 стадія: у цій стадії ще немає видимих ​​ознак порушення шкірного покриву стопи, але є незначні його дефекти, такі як сухість шкіри, тріщини, гіперкератоз;
  • 1 стадія:
  • А – розвивається поверхневий виразковий дефект шкіри за відсутності ознак його інфікування;
  • Б – у виразковому дефекті з'являються ознаки порушення кровопостачання;
  • 2 стадія:
  • А – виразковий дефект, до формування якого залучаються м'які тканини стопи, але ще відсутні ознаки ішемії;
  • Б – присутні ознаки ішемії у виразковому дефекті;
  • 3 стадія:
  • А – у виразковий дефект залучаються кістки та сухожилля, але немає ознак інфекційного глибокого процесу;
  • Б – виразка із залученням сухожиль і кісток, та ознаками глибокої інфекції;
  • 4 стадія: розвивається гангрена ноги із серйозним інфекційним ушкодженням.

Причини розвитку синдрому діабетичної стопи

У розвитку гангрени стопи найважливішим чинником є ​​порушення нормальної діяльності периферичної нервової системи: розвивається сенсомоторна та автономна нейропатія. Виникає сухість шкіри, деформація стопи, порушується кровообіг у ділянках з порушеною іннервацією. Механічне пошкодження за допомогою постійного надлишкового тиску, наприклад, тісним взуттям, яке не відчувається пацієнтом, у зв'язку з порушенням нормальної роботи нервових закінчень, призводить до утворення гематоми та розвитку виразкового дефекту стопи. Пошкодження  може також  виникнути одномоментно, наприклад,   у зв'язку з травмою гострим предметом або опіком, що призведе до розвитку гангрени.

Як проводиться скринінг синдрому діабетичної стопи

Лікар-ендокринолог повинен обов'язково проводити скринінг діабетичної стопи всім пацієнтам з цукровим діабетом. Враховуючи той факт, що при цукровому діабеті другого типу гангрена стопи розвивається значно частіше, ніж при цукровому діабеті першого типу, скринінг повинен проводитися, відповідно, щонайменше двічі на рік у першому випадку, і не рідше одного разу на рік у другому. У скринінгу гангрени стопи виділяють три основні етапи:

  1. Огляд стопи: проводиться оцінка зовнішнього вигляду шкірних покривів стопи, їх кольору, виявлення будь-яких пошкоджень та деформацій.
  2. Пальпація стопи: необхідно оцінити характеристики пульсу на великогомілкових артеріях обох гомілок, а також визначити температуру шкірних покривів.
  3. Оцінка чутливості: проводиться за допомогою градуйованого камертону, який допомагає визначити рівень вібраційної чутливості. У разі її зниження можна говорити про початок розвитку синдрому діабетичної стопи.

Методи профілактики розвитку гангрени стопи

Оскільки виразковий дефект стопи виникає під впливом механічного пошкодження, повна поінформованість  пацієнта  з цукровим діабетом про ризик виникнення гангрени та методи запобігання цьому процесу є прямим обов'язком ендокринолога. Необхідно своєчасно та повною мірою проводити скринінгові обстеження таких пацієнтів. Найбільш важливим профілактичним заходом розвитку діабетичної стопи є носіння спеціального ортопедичного взуття. У такому взутті повинні бути відсутні внутрішні шви, а також жорстка підноска, що виключає ймовірність виникнення пошкоджень внаслідок механічних тертя шкіряних покривів об взуття. У той же час наявність податливої ​​підошви сприяє зниженню тиску на тканини стопи.

 У разі виявлення на стопі пацієнта з цукровим діабетом будь-яких дефектів і пошкоджень, йому має бути надано профілактичну допомогу в спеціальних ендокринологічних кабінетах діабетичної стопи, де проводять боротьбу з грибковими пошкодженнями шкіри, а також усувають ділянки гіперкератозів. Якщо ж при огляді було виявлено трофічну виразка на нозі – лікування її має проводитися негайно,  щоб попередити перехід захворювання на більш важку стадію та виникнення ускладнень. Найбільш актуальним методом терапії  трофічної виразки на нозі на сьогоднішній день вважається nbsp; лікування лазером

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити