Ускладнення ринопластики, що виявляються в пізньому післяопераційному періоді, найчастіше є результатом неписьменного виконання оперативного втручання. Пізні ускладнення ринопластики представляють певну діагностичну складність, оскільки остаточну оцінку результатів ринопластики можна проводити не раніше, ніж через рік після операції. Тому всі ускладнення пізнього післяопераційного періоду ринопластики діляться на ті, що виявляються в перші 6 місяців після операції, і ті, що виявляються не раніше, ніж через два роки після ринопластики. Крім того, всі пізні ускладнення ринопластики можна розділити на три великі групи: порушення симетрії носа, функціональні порушення та ускладнення, що виникають внаслідок застосування трансплантатів.

Порушення симетрії носа в пізньому післяопераційному періоді

Порушення симетрії носа в пізньому післяопераційному періоді найчастіше обумовлені невідповідністю хірургічної техніки, що виконується, і наявністю «мертвих» просторів, що призводять до надмірного рубцювання тканин. Поява надкінчикового піднесення після ринопластики обумовлено скороченням та тривалим набряком в області кінчика носа. Виступи або «боси» також є однією з найчастіших проблем кінчика носа, що порушують його симетрію. Утворення виступів пов'язане з невиявленою асиметрією нижніх латеральних хрящів або з надлишковим висіченням латеральних ніжок, посиленим рубцевою деформацією тканин. Синдром «відкритого даху» ще одне часте ускладнення пізнього післяопераційного періоду після ринопластики,

Функціональні порушення, що виникають у пізньому післяопераційному періоді

Функціональні порушення, які виникають як ускладнення пізнього післяопераційного періоду після ринопластики, найчастіше виявляються утрудненням носового дихання. Зумовлюють такий стан такі анатомічні дефекти, що виникають після ринопластики:

  • надмірне звуження кісткового склепіння;
  • неповне усунення девіації або викривлення каудального відділу перегородки носа;
  • розбіжність або розпластування основи медіальних ніжок;
  • надто широка колумелла;
  • неусунена гіпертрофія носових раковин;
  • надмірне звуження верхніх латеральних хрящів;
  • слабкість або надмірне висічення та звуження основ крил носа;
  • втрата опори та віковий птоз кінчика носа;
  • увігнутість латеральних ніжок.

Набагато рідше функціональні порушення, як ускладнення ринопластики в пізньому післяопераційному періоді виявляються сліпотою, смаковою ринореєю, онімінням кінчика носа та порушеннями нюху.

kak-izbezhat-razvitiya-pozdnikh-posleoperatsionnykh-oslozhnenij-rinoplast /p> <div class=

Які ускладнення ринопластики може спровокувати застосування трансплантатів

Ускладнення пізнього післяопераційного періоду після ринопластики внаслідок застосування трансплантатів безпосередньо залежать від того, який вид трансплантату був пересаджений пацієнтові. Специфічними ускладненнями застосування хрящових трансплантатів є неправильне їх становище, зміщення, скручування, наявність видимих ​​нерівностей та прояв контурів, резорбція, деформація м'яких тканин, а також розвиток інфекційного процесу. Кісткові трансплантати можуть призвести до таких ускладнень ринопластики, як резорбція трансплантатів, серома або гематома скальпу, розвиток алопеції та рубців у донорських зонах, дуже рідко можуть виникати внутрішньочерепні ускладнення. Головним недоліком фасціальних трансплантатів є ймовірність того, що в пізньому післяопераційному періоді пересаджена фасція може витончитися,

Що допоможе запобігти виникненню пізніх ускладнень ринопластики

Запобігти виникненню ускладнень ринопластики в пізньому післяопераційному періоді досить складно, оскільки такі ускладнення можуть виникати через тривалий час після проведення ринопластики і часто вимагають повторного оперативного втручання з метою їх усунення. Висока кваліфікація оперуючого хірурга, його розвинене естетичне чуття, досконале знання та суворе дотримання технік ринопластики, а також використання якісного та сучасного хірургічного інструментарію максимально допоможуть запобігти розвитку ускладнень пізнього післяопераційного періоду після проведення ринопластики.