Зміни очей при ендокринних порушеннях

Дзеркало душі людини - її очі. Очі можуть не тільки розповісти про внутрішні переживання, емоції, характер людини, а й дати інформацію про гормональні порушення. Адже ні для кого не є секретом, що всі зміни в організмі рано чи пізно обов'язково виявляються у зовнішності. Те саме стосується й очей. По очах визначають багато хвороб. По рогівці - хвороби внутрішніх органів, а за обсягом та розміром очей - наявність ендокринних порушень. Як гормональні порушення впливають на розмір очних ямок? Які порушення будови очей можуть відбуватися від ендокринних патологій? Читайте на estet-portal.com

Причини виникнення ендокринної офтальмопатії

Ендокринна офтальмопатія, або офтальмопатія Грейвса, тиреотоксичний екзофтальм - захворювання м'язів і тканин очей аутоімунного характеру, що призводить до цілого комплексу очних симптомів.

Серед причин виділяють бактеріальну (Yersinia enterocolitica), вірусну (ретровіруси), а також вважається, що куріння, алкоголь та стреси також можуть сприяти розвитку офтальмопатії. В основі лежить патологічний процес у м'яких тканин очниці, що спричинено порушенням функції щитовидної залози. Характер і ступінь ураження можуть бути різними.

Теорії патогенезу офтальмопатії при гормональних порушеннях

Існують 2 теорії механізму патологічного процесу в тканинах очних ямок при розвитку офтальмопатії.

Перша теорія. Реакція у відповідь антитіл до щитовидної залози перехресним шляхом з тканинами очниці. Часто зустрічається за наявності у хворих на дифузний токсичний зоб.

Друга теорія. Самостійне захворювання з аутоімунним ураженням тканин ока.

Антитела ушкоджують тканини очей, викликаючи запалення, набряк, при цьому збільшується об'єм очей. При збільшенні обсягу м'язів окорухового апарату підвищується ретробульбарний тиск.

Екзофтальм – клінічний прояв ендокринної офтальмопатії

Виділяють кілька видів екзофтальму при ендокринній офтальмопатії.

1. Тиреотоксичний екзофтальм. Не завжди може бути причиною зміни ретробульбарних тканин. Це може бути причиною тиреотоксикозу. При цьому очна щілина розширена через ретракцію верхньої повіки. Екзофтальм якщо є, він не більше 2 мм. З тиреотоксичним екзофтальмом хворі мають пильний погляд, тому що дуже рідко блимають. Виявляється симптом Грефе, при якому видно смужку склери при погляді вниз над верхнім лімбом, при змиканні очей спостерігається тремор, при цьому вони повністю замикаються. Обсяг рухів м'язів навколо ока не змінено, в очному дні патологій немає, функціонування ока не порушено, репозиція не утруднена. Описані симптоми зникають після лікування гіпертиреозу.
2. Набряковий екзофтальм завжди двосторонній, і поразка очей відбувається у різний час, з інтервалом у кілька місяців. Цей екзофтальм має 3 стадії:
   • Компенсована стадія. Починається з часткового птозу - верхня повіка вранці дещо опускається, вже надвечір повіка займає нормальне становище. Тремор закритих повік зберігається. На цій стадії процесу очна щілина повністю закривається. Пізніше цей птоз перетворюється на стійку ретракцію верхньої повіки.
   • Стадія субкомпенсації. По нижньому віці, а також у зовнішнього кута очної щілини утворюється білий хемоз. Це супроводжується незапальним набряком тканин навколо орбіти та підвищеним тиском в оці. Спостерігається різкий набряк клітковини ока, набряк та інфільтрація клітин зовнішніх м'язів очей. Симптом хреста – це патогномонічна ознака набряклого екзофтальму. Тиск усередині ока не змінюється лише за прямому його положенні. А при погляді вгору, за рахунок стискання ока збільшеними прямими м'язами повік, тиск підвищується.
   • Стадія декомпенсації. Характерно агресивне наростання симптомів - різкий екзофтальм, не замикається очна щілина, око нерухоме. З'являється оптична нейропатія, яка перетворюється на атрофію. Без терапії такий екзофтальм провокує знерухомлення очей та фіброзування тканин. Також через більму рогівки різко знижується зір. Іноді причиною цього є атрофія зорового нерва.
3. Ендокринна міопатія. Процес частіше виникає в осіб чоловічої статі за наявності гіпотиреозу і носить двосторонній характер. Хвороба починається з диплопії. Різкого набряку немає. Вже за кілька місяців розвивається фіброз.

Методи виявлення офтальмопатії при гормональних порушеннях

У більшості випадків офтальмопатія розвивається одночасно або після виявлення дифузного токсичного зоба або передує розвитку тиреотоксикозу (еутиреоїдна хвороба Грейвса).

Для з'ясування активності щитовидної залози визначають рівень Т3, Т4 вільного та ТТГ. В активній фазі хвороби підвищується концентрація в сечі глюкозаміногліканів. Це дозволяє діагностувати активність процесу та ефективність лікування.

З інструментальних досліджень використовують УЗД та КТ очниці. При постановці діагнозу потрібна диференціація з екзофтальмом пухлинного генезу, крововиливом або пухлинним процесом в орбіті. Збільшення у розмірах самого очного яблука буває при глаукомі та високому ступені короткозорості, ураженні сусідніх пазух носа.

Лікування екзофтальму при ендокринній офтальмопатії

Лікування екзофтальму при ендокринних офтальмопатіях має бути комплексним. Госпіталізація та/або хірургічне лікування показані при тяжкому перебігу процесу. У терапії екзофтальму беруть участь як ендокринологи, і офтальмологи. Лікування проводиться левотироксином під контролем рівня ТТГ. Після лікування рекомендовано контроль функції щитовидної залози раз на півроку.

 При порушеннях структури та функції ока значно знижується працездатність та якість життя пацієнтів. Тому дуже важливо вчасно виявляти ендокринні офтальмопатії та вживати заходів для уникнення екзофтальму.