Хронічний гастрит займає центральне місце (понад 80% випадків) серед захворювань шлунка. Відкриття Helicobacter pylori та з'ясування його ролі у розвитку гастриту справило справжню революцію у гастроентерології.
Хелікобактер пилори – одна з найпоширеніших хронічних бактеріальних інфекцій у світі.
Бактерія є основною причиною хронічного атрофічного гастриту і є провідним пусковим механізмом у розвитку низки захворювань шлунково-кишкового тракту, у тому числі й злоякісних.
Читайте у цій статті про вплив Хелікобактер пілорі на розвиток хронічного атрофічного гастриту, головні симптоми захворювання, а також методи діагностики наявності інфекції в організмі.
Вплив Helicobacter pylori на патогенез атрофічного гастриту
Основними патогенетичними факторами виникнення хронічного гастриту є наявність інфекції Helicobacter pylori, а також аутоімунні механізми атрофії слизової оболонки шлунка, що зустрічається дуже рідко.
H.pylori провокує хронічне пошкодження клітин, тим самим послаблюючи місцеві захисні властивості слизової оболонки шлунка.
В результаті токсини та вільні радикали безперешкодно проникають у тканини та ушкоджують ядра клітин. В результаті таких процесів формуються гібридні клітини, які можуть перероджуватись у ракові, внаслідок чого виникає кишкова метаплазія. На початкових етапах захворювання такі ділянки слизової оболонки набувають вигляду тонкокишкового епітелію, а з часом – товстокишкового.
Чим важче протікає процес метаплазії, тим вище ризик виникнення аденокарциноми шлунка, внаслідок чого гелікобактерна інфекція потрапила до списку біологічних канцерогенів. Тому хронічний атрофічний гастрит потребує своєчасної діагностики та якісного лікування, щоб не призвести до серйозних ускладнень.
Читайте нас також у Telegram
Симптоми хронічного атрофічного гастриту: основні скарги
З-за вираженого зниження функціональної активності шлунка, при хронічному атрофічному гастриті провідним є синдром диспепсії, на відміну від гі¬перецидного гастриту, де переважає больовий синдром.
Хронічний атрофічний гастрит синдром включає:
1. Синдром шлункової диспепсії супроводжується появою тяжкості та розпирання в епігастральній зоні після прийому їжі, а також нудотою, відрижкою повітрям, їжею, тухлими яйцями, неприємним присмаком у роті та деяким зниженням апетиту;
2. Синдром кишкової диспепсії характеризується виникненням метеоризму, надмірним бурчанням і переливанням у животі, появою проносів, іноді схудненням, гіпопротеїнемією та альбумінемією;
3. Синдром полігіповітамінозу супроводжується дефіцитом різних вітамінів (частіше групи В) і такими симптомами, як кровоточивість ясен, сухість шкіри, дерматит та порушення зору;
4. Анемічний синдром характеризується вираженою загальною слабкістю, запамороченням, зниженим рівнем гемоглобіну та еритроцитів, а також підвищеним рівнем кольорового показника крові;
5. Астеноневротичний синдром розвивається частіше у жінок: слабкість, холод у кінцівках, порушення сну, парестезії;
6. Синдром порушення електролітичного обміну виникає внаслідок порушень всмоктування та засвоєння, що супроводжується гіпокаліємією, гіпокальціємією та зниженням іонів заліза.
Також має місце больовий синдром, але пов'язаний не зі спазмом гладкої мускулатури, а з розтягуванням шлунка через порушення евакуаторної функції шлунка. Болі, як правило, тупі, ниючі, що посилюються після прийому їжі, без чіткої локалізації. >Виразка дванадцятипалої кишки: лікування
Діагностика атрофічного гастриту: популярні та доступні тести
Гастроскопія є провідним методом діагностики атрофічного гастриту. Хронічний атрофічний гастрит характеризується появою ділянок витонченої слизової поряд з ділянками кишкової метаплазії, яка може бути більш менш вираженою, і мати різну поширеність.
Біопсія шлунка, виконана під час ендоскопії, дозволяє точніше встановити діагноз. Для виявлення Хелікобактеру пілорі як причини розвитку гастриту, використовується мікроскопічний, уреазний, дихальний, серологічний, мікробіологічний та гістологічний методи.
Цитологія – один з найточніших методів виявлення гелікобактер пілорі в слизовий шлунок.
У цьому методі аналіз практично не дає хибних позитивних результатів. Для дослідження береться при фіброгастродуоденоскопії (ФГДС) біопсійний матеріал, мазок – відбиток слизової оболонки. Результат буває позитивним або негативним.
Фекальний тест є одним із найдоступніших методів діагностики інфекції. Аналіз калу на антиген Helicobacter pylori є найзручнішим дослідженням для людей похилого віку, дітей та тяжкохворих.
Також широко використовується дихальний тест, заснований на оцінці уреазної активності в біоптаті. Цей респіраторний метод має переваги:
• результат готовий за короткий проміжок часу (20-25 хвилин);
• достовірність результату 90-95%;
• тест не завдає шкоди організму людини.
Цей метод не має протипоказань, але результат буде точним лише в тому випадку, якщо до тесту правильно підготуватися.
Аналіз крові також допоможе діагностувати наявність інфекції в організмі на основі показників імуноглобулінів у крові.
Дякую, що залишаєтеся з estet-portal.com. Вам також можуть бути цікаві інші статті в розділі «Дерматологія»: Хелікобактер пілорі: вплив інфекції на клінічний перебіг псоріазу та екземи
Поділіться:
Додати коментар