Мелазма є найбільш поширеною придбаної гіперпігментацією у жінок. Мелазма вражає в основному ділянки, що піддаються впливу ультрафіолету: зокрема лоб, щоки, віскі та верхню губу. Це негативно позначається на психологічному стані та якості життя пацієнтів. Ультрафіолетове опромінення – один з основних етіологічних факторів мелазми. В даний час естетична медицина пропонує безліч способів корекції гіперпігментації, як засоби для домашнього використання, так і салонні процедури.
У цій статті на estet-portal.com наводиться порівняльна характеристика двох топічних засобів: гідрохінону та силімарину, які успішно використовуються як тропічні агенти для боротьби з мелазмою.
- Загальні відомості про лікування мелазми
- Результати терапії мелазми гідрохіноном та топічним силімарином
- Укладання
Загальні відомості про лікування мелазми
Гіперпігментація, спричинена УФ-випромінюванням, відбувається через підвищену активність меланоцитів та перекисне окислення клітинної мембрани ліпідів з виробництвом вільних радикалів, які стимулюють виробництва меланіну в надлишку. Було висловлено припущення, що окислювальний стрес відіграє важливу роль у патогенезі мелазми. Різні антиоксидантні засоби використовують такі речовини, як вітамін E, ніацинамід та вітамін C при лікуванні мелазми, особливо через їх інгібуючу дію на вільні радикали, які є тригерами мелазми.
Лікування мелазми: огляд методів.
Силимарин отримують із плямистої розторопші. Силібінін, головний компонент силімарину, має сильну антиоксидантну дію. Силімарин нівелює згубний вплив ультрафіолетового випромінювання та перешкоджає утворенню гіперпігментації.
Гідрохінон (HQ) - найпопулярніший і найбільш вивчений препарат для лікування мелазми та гіперпігментації. Він пригнічує меланогенез шляхом інгібування ферменту тирозинази, впливає на утворення, меланізацію та деградацію меланосом та модулює мембранні структури меланоцитів, викликаючи некроз цілих меланоцитів. Однак, гідрохінон пов'язаний з частими побічними ефектами, що стимулюють дослідження інших препаратів.
Метою даного дослідження було порівняти ефективність і безпеку силімарину в двох різних концентраціях (0,7% і 1,4%) порівняно зі стандартним гідрохіноном 4% при лікуванні мелазми. Це перше дослідження, в якому порівнюються ці два різні агенти в лікуванні гіперпігментації. Тяжкість мелазми, що оцінюється за шкалою MASI, значно зменшилася після лікування кремом силімарину в обох групах. Хоча концентрація силімарину у групі 2 (1,4%) була вдвічі вищою, ніж у групі 1 (0,7%), не було статистично значущої різниці у терапевтичній відповіді між обома групами. Це вказує на те, що силімарин у низькій концентрації може бути кращим, ніж більш високі концентрації, з точки зору вартості та побічних ефектів.
Більш того, силімарин у порівнянні з інтрадермальними ін'єкціями транексамової кислоти та гліколевої кислоти у вигляді пілінгу, також показує більш високу ефективність.
Лікування мелазми транексамовою кислотою.
У дослідженні 46 пацієнток з мелазмою було поділено на три групи. Перша Група отримувала крем силимарина 0,7%, друга група отримувала крем силимарина 1,4% і третя група отримувала крем гідрохінон 4%. Силімарин застосовувався двічі на день, а гідрохінон - один раз на день на ніч. Тривалість лікування у 3 досліджуваних групах становила 3 місяці.
Усім пацієнтам рекомендувалося уникати надмірного перебування на сонці та наносити сонцезахисний крем широкого спектру дії з коефіцієнтом захисту від сонця не менше 50. Кольорові цифрові фотографії робилися на вихідному рівні та кожні 2 тижні у час курсу лікування.
Результати терапії мелазми гідрохіноном та топічним силімарином
Вихідно середній бал MASI у першій групі становив 18,56 ± 5,58, за 1 місяць він знизився до 13,94 ± 4,92, через 2 місяці став 12,62 ± 4,76, наприкінці лікування став 10,96 ± 4,48%, і% зниження MASI оцінка після лікування становила 39,21 ± 20,65.
Особливості застосування пілінгу для лікування мелазми.
У другій групі (крем силімарин 1,4%)
Вихідно середній бал за шкалою MASI становив 21,75 ± 8,47, через місяць знизився до 17,39 ± 8,07, через 2 місяці став 15,6 ± 7,92, наприкінці лікування - 14,88 ± 7,79%, і% зниження MASI. бал після лікування становив 33,84 ± 15,61.
У третій групі (крем гідрохінон 4%)
Вихідно середній бал MASI становив 16,64 ± 9,0 через 1 місяць знизився до 12,25 ± 6,94, через 2 місяці став 10,82 ± 7,10, наприкінці лікування він став 8,81 ± 5,68%, а відсоток зниження показника MASI після лікування становив 46,75 ± 22,83.
У тій самій групі спостерігалося статистично значуще зниження показника MASI. Хоча відсоток зниження оцінки MASI був трохи вищим у групі гідрохінону, статистично значущої різниці в оцінці MASI між трьома дослідженими групами не було виявлено.
Між групами гідрохінону та силімарину спостерігалася статистично значуща різниця в повідомлених побічних ефектах.
Гідрохінон був пов'язаний з еритемою у 10 пацієнтів (71,4%), печінням у 10 пацієнтів (71,4%), лущенням у 10 пацієнтів (71,4%), при цьому жодних побічних ефектів не було виявлено в обох групах силімарину.
Точний механізм дії силімарину ще повністю не з'ясований.
Сілібінін, основний компонент силімарину, має потужну антиоксидантну та фотозахисну дію, зводить до мінімуму небезпечні ефекти УФ-випромінювання, такі як окисний стрес, запалення, набряк, еритема, пошкодження ДНК та імунні реакції.
Сілімарин також може знижувати вироблення меланіну завдяки своєму антиоксидантному ефекту та пригніченню активності тирозинази по окисленню L-допу. Крім того, було виявлено, що силимарин зменшує експресію протеїну тирозинази.
Висновок
Таким чином, місцевий силімарин є ефективним і безпечним методом лікування мелазми і може бути багатообіцяючою альтернативою традиційному гідрохінону. Для кращих результатів рекомендується триваліша терапія. На підтвердження цих результатів рекомендуються подальші дослідження з великою кількістю пацієнтів та довгострокове спостереження.
Поділіться:
Додати коментар