Фотодинамічна терапія у лікуванні раку молочної залози.

Рак молочної залози є основною причиною смертності від злоякісних пухлин серед жіночого населення. Підхід до оперативного лікування раку молочної залози за всю історію розвитку онкології зазнало чимало змін – від класичної радикальної мастектомії, розробленої під кінець ХІХ століття Холстедом, до органозберігаючих операцій. Ці зміни пов'язані з розробкою та впровадженням нових методів комбінованого та комплексного лікування.

Методи лікування раку молочної залози.

Застосування неоад'ювантних методів лікування раку молочної залози у вигляді хіміотерапії та променевої терапії, проведених перед операцією, знижує біологічну активність пухлини та знижує або запобігає лімфогенній дисемінації. Але ці методи здатні відсувати терміни виконання радикальної операції, оскільки можливі появи променевих епітеліїтів та лейкопенії.

Фотодинамічна терапія є органозберігаючим способом лікування раку молочної залози через накопичення речовин фотосенсибілізатора у клітинах злоякісних новоутворень. Основою цього методу є фотохімічна деструкція фотосенсибілізатора із виділенням великої кількості «синглетного кисню».

Це відбувається під дією світлового випромінювання певної потужності та довжини хвилі. Ці хвилі разом з іншими радикалами провокують процес руйнування в клітині та призводять до некробіозу та некрозу клітинних структур, базальних мембран судин пухлини та ендотелію.

Механізм дії фотодинамічної терапії на пухлину

Крім цього, фотодинамічна терапія (ФДТ) приводить в активність систему комплементу та імунологічно активні клітини крові, які знаходяться в пухлині.

Найважливішим у дії фотодинамічної терапії є запуск апоптозу клітин. Це набагато сильніше знижує біологічну активність клітин новоутворення та ризик метастазування. Тому вивчено можливість комбінації фотодинамічної терапії з хірургічним методом. ФДТ застосовується при лікуванні утворень злоякісного характеру, які доступні лазерному впливу.

Позитивний ефект фотодинамічної терапії різних онкологічних процесів становить від 70% до 92%.

Доказова база успішного застосування фотодинамічної терапії

У багатьох випадках раннього виявлення раку молочної залози пацієнтки відмовляються від оперативного втручання. Тому виникає питання щодо можливості застосування фотодинамічної терапії у вигляді самостійного виду лікування.

У зв'язку з цим були проведені дослідження, метою яких була розробка методики інтерстиціальної фотодинамічної терапії раку молочної залози та оцінка ефективності даного методу з препаратом Фотосенс, який є фотосенсибілізатором другого покоління.

У дослідженні брали участь 14 хворих віком від 40 до 65 років, які добровільно погодилися пройти ФДТ.

Хворим, яким був поставлений діагноз рак молочної залози (T1-2N_хM₀), моновузлова форма, які мали діаметр пухлини не більше 3 см, ФДТ застосовувалася в вигляді передопераційної терапії.

Сутність дослідження із застосуванням ФДТ у лікуванні раку молочних залоз

У дослідженні лікування раку молочних залоз методом ФДТ використовувався фотосенсибілізатор Фотосенс (ФС). Цей препарат вводився внутрішньовенно крапельно протягом 30 хвилин у дозі 0,5 мг/кг за 1-1,5 години перед опроміненням з попереднім розведенням у фізіологічному розчині.

З метою виявлення та визначення концентрації речовини в пухлині застосовувалася установка LESA-6 з лазером, який працює на довжині хвилі 630 нм. При цьому щільність енергії, що ним створювалася, жодного разу не спровокувала фотодинамічного пошкодження досліджуваної тканини.

Для фотодинамічної терапії у лікуванні раку молочних залоз застосовувався діодний лазер ЛД680-2000, який має потужність 1,5Вт та лазерне випромінювання з довжиною хвилі 670 нм. Для підведення світла лазера використовувався металізований світловод, який має діаметр до 1 мм. При цьому потужність опромінення лазером на виході кварцового світловода становила 300 мВт/см2². Щільність енергії при інтерстиціальному опроміненні становила 100-500 Дж/см³ з однієї позиції.

Фотодинамічна терапія проводилася за 7-10 днів до мастектомії радикальним методом.

Жінкам для лікування раку молочних залоз проводився сеанс інтерстиціального опромінення. При перевищенні вузла пухлини понад 2,5 см (у 6 випадках) світловод підводився до новоутворення із 4 точок. В інших 8 пацієнток світло підводилося з однієї точки, яка розташовувалась у центрі пухлини. Це підтверджувало ультразвукову корекцію орієнтації.

З метою зниження фоточутливості шкіри жінки після введення фотосенсибілізаторів уникали потрапляння прямих сонячних променів протягом 4-6 тижнів. Пацієнтки приймали антигістамінні та антиоксидантні препарати протягом місяця, також використовували сонцезахисні креми та окуляри.

Результати дослідження із застосуванням фотодинамічної терапії

У процесі проведення спектрометрії у віддаленому препараті концентрація ФС у тканині новоутворення склала в 3,35-4,1 рази більше, ніж у калібрувальному зразку. Це є необхідною умовою для ФДТ. Але в шкірі та в навколишній тканині грудей вона не перевищувала 1,8 од.

Під час гістологічного дослідження віддалених тканин молочної залози абсолютно у всіх випадках спостерігався процес некрозу пухлинного вузла.

У 11 випадках із 14 цей некроз після фотодинамічної терапії мав тотальний характер, і структура пухлини не визначалася. У 3 людей некроз був частковим.

Це говорить про недоліки в техніці фотодинамічної терапії при великих розмірах пухлин, які вимагають багатофокусного підведення світлової енергії.

Ефективність застосування фотодинамічної терапії в лікуванні раку молочної залози

Підсумки та висновки про доцільність застосування фотодинамічної терапії в лікуванні раку молочної залози:

Фотодинамічна терапія дозволяє отримати повний некроз пухлини із заміною її тканини на рубцеву.
У всіх випадках лікування раку грудей ФС значно накопичувався, що дозволяло проводити ФДТ із гарним місцевим ефектом.
У випадках відмови від оперативного лікування раку молочної залози метод можна застосовувати у поєднанні з рентгено- та хіміотерапією.
У жодному разі не спостерігалося побічних реакцій після введення Фотосенсу у рекомендованих дозах.
Можливе проведення повторних сеансів без введення препарату через тривалу затримку фотосенсибілізатора в тканинах.
Із застосуванням рекомендованих режимів потужностей фотодинамічна терапія протікає з больовими відчуттями, що потребує попереднього введення анальгетиків.

З негативних моментів застосування фотодинамічної терапії варто виділити болючість у галузі застосування енергії найбільшої щільності, а також підвищення фоточутливості шкіри. Біль, що виникав під час сеансів, купувався ненаркотичними знеболюючими засобами.

Шкіра була фоточутлива протягом 2-3 місяців, що говорило про значний вміст у ній ФС. Місцева фототоксична реакція на кистях рук і на відкритих ділянках шкіри у вигляді сверблячки та гіперемії відзначалася у 3 пацієнток. У 8 хворих після першого дня спостерігався набряк молочної залози, у 3 був підвищення температури до субфебрильних цифр.

Загалом фотодинамічна терапія є одним із кількох ефективних способів лікування раку молочної залози, які застосовуються на сьогоднішній день.