Дисплазія сполучної тканини є спадковою колагенопатією, при якій порушується розвиток сполучної тканини, причому в ембріональному періоді. Передбачається, що це системне захворювання може розвинутись у дитини, якщо майбутня мати перебувала в несприятливій екологічній обстановці, мала стреси, неповноцінне харчування, не розлучалася зі шкідливими звичками. У результаті дитина отримує дефекти синтезу колагену та, відповідно, проблеми з функціонуванням внутрішніх органів, опорно-рухового апарату.

Передбачається, що дисплазія сполучної тканини в тій чи іншій мірі є чи не у 60-70% населення. Це захворювання може стати причиною астенічного синдрому, синдрому раптової смерті, клишоногості, нестабільності суглобів, частих вивихів, крихкості судин, м'язової слабкості і мати ще багато клінічних проявів.

Дисплазія сполучної тканини також може виражатися аномаліями прикусу, асиметрією обличчя, особливостями шкіри – коли вона має підвищену розтяжність, тонка до просвічування і легко вразлива, а будь-який шов на ній виглядає як комканий цигарковий папір.

 Причини розвитку дисплазії сполучної тканини та її симптоми

Причиною розвитку дисплазії сполучної тканини стає порушення синтезу колагену. Ця функція в організмі кодується приблизно 40 генами, тому захворювання має багато проявів. Причиною появи генних мутацій, через які змінюється структура колагену, порушується синтез структурних білків та багатьох важливих ферментів в організмі, вчені вважають шкідливий вплив на плід в утробі матері.

Основні мутагенні фактори, які відіграють роль у розвитку дисплазії сполучної тканини:

  • несприятлива екологія;
  • дефіцит магнію в організмі майбутньої матері;
  • обтяжений перебіг вагітності;
  • стреси, погане харчування, куріння та інші шкідливі звички вагітної.

Шкірні симптоми дисплазії сполучної тканини:

  • гіпереластичність або, навпаки, підвищена крихкість шкіри;
  • підвищена сухість шкіри;
  • підвищена схильність до утворення стрій;
  • множинні телеангіектазії, гемангіоми;
  • підвищена схильність до гіпо- та гіперпігментації.

Серед інших зовнішніх ознак дисплазії сполучної тканини, що допомагають у діагностиці, можна відзначити лопуху і асиметрію вух, низьку лінію росту волосся на лобі, м'язову кривошию, часті грижі.

 Діагностика та лікування дисплазії сполучної тканини

Часто пацієнти з дисплазією сполучної тканини спостерігаються та лікуються у лікарів різних спеціальностей, оскільки діагностувати захворювання складно через множинність його проявів.

Визначити справжню причину проблем пацієнта часто може допомогти ультразвукове та рентгенологічне дослідження, яке покаже характерні поліорганні порушення та дозволить з високою ймовірністю говорити про дисплазію сполучної тканини.

Особливого лікування дисплазії сполучної тканини немає. Пацієнтам рекомендуються оздоровчі фізичні навантаження, режим харчування, лікувальна фізкультура, фізіотерапія, масажі.

Лікувальні заходи полягають у симптоматичній терапії, прийомі метаболічних препаратів, вітамінів, хондропротекторів, імуномодулюючих засобів.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити