Что нового в лечении мелазмы: обзор топических и пероральных препаратов

Мелазма – з труднощами терапії порушення пігментації, яке найчастіше вражає шкіру III–VI типівestet-portal.com наведено опис нових топічних та пероральних препаратів для терапії мелазми.

Патогенез мелазми та фактори, що підвищують ризик порушення пігментації

Мелазма – порушення пігментації із складним патогенезом. Встановлено низку шляхів, що призводять до розвитку мелазми. До етіологічних факторів відносять:

  • генетичну схильність;
  • вплив ультрафіолету;
  • гормональні зміни.

Для уражених ділянок шкіри характерна підвищена експресія фактора росту стовбурових клітин, c-Kit та альфа-меланоцитстимулюючого гормону. Маркери вказують на високий рівень окислювального стресу, а також зміна сигнального шляху Wnt і порушення бар'єрної функції шкіри. Також мелазма супроводжується сонячним еластозом, збільшенням кількості опасистих клітин, судинними ушкодженнями, порушенням бар'єрної функції та аномаліями жирних кислот.

Актуальні підходи до лікування мелазми

Для лікування мелазми широко використовують:

  • гідрохінон;
  • азелаїнову кислоту;
  • койову кислоту;
  • гліколеву кислоту;
  • саліцилову кислоту;
  • третиноїн.

Золотим стандартом лікування мелазми, як і раніше, залишається гідрохінон. Багато досліджень демонструють, що найкращі результати лікування забезпечують комбіновані формули на основі гідрохінону, ретиноїду та кортикостероїду, концентрація яких може змінюватись. Після терапії захворювання часто рецидивує.

Для лікування мелазми слід застосовувати комплексний підхід, який включає використання фотозахисних засобів, антиоксидантів, освітлювальних агентів, ексфоліантів і при необхідності процедур шліфування.

Терапії другої лінії, такі як хімічні пілінги та лазерне шліфування, ефективні у деяких пацієнтів, проте вони пов'язані з ризиком гострих та довгострокових ускладнень, особливо у темношкірих пацієнтів.

Нові топічні та пероральні препарати для лікування мелазми

Транексамова кислота

Транексамова кислота (ТК) – синтетичне похідне лізину, фібринолітичний агент, який блокує утворення плазміну з плазміногену і таким чином перешкоджає зв'язуванню плазміногену з кератиноцитами.

ТК також знижує:

  • вивільнення арахідонової кислоти;
  • синтез простагландину та фактора росту фібробластів, які стимулюють синтез меланіну;
  • кількість опасистих клітин;
  • ангіогенез.

 

My default image

 

Фото до (А) та після (В) лікування мелазми 3% транексамовою кислотою та гідрохіноном

Існують препарати ТК для перорального прийому, топічного нанесення, інтрадермального введення та доставки під час мікронідлінгу.

Перорально транексамову кислоту призначають у середній дозі 250 мг, приймати препарат слід двічі на день.

Ряд досліджень підтверджує ефективність ТК у лікуванні мелазми – зниження індексу MASI  і відсутність серйозних небажаних явищ.

Найбільш масштабне ретроспективне дослідження, присвячене лікуванню мелазми транексамовою кислотою, провели в Сінгапурі. Автори проаналізували дані 561 пацієнта з мелазмою. Поліпшення після терапії транексамової кислотою настало у 90% їх. Небажані явища, переважно помірного ступеня тяжкості, виникли у 40 пацієнтів (7,1%).

ТК протипоказана пацієнтам з порушенням зсідання крові та тромбоемболією в анамнезі.

Можливі небажані явища після ТК:

  • помірний дискомфорт у травному тракті;
  • гіпоменорея;
  • алергічний висип;
  • алопеція;
  • помірне підвищення рівня аланінтрансмінази.

ТК для перорального застосування призначають з обережністю, попередньо вивчивши анамнез пацієнта та виключивши ризик ускладнень.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram!

У ході досліджень порівнювали ефективність топічної ТК (у ліпосомальній формі, концентрація 5%) та гідрохінону 4%, а також суспензії ТК (концентрація 3%) та препарату на основі гідрохінону 2%, дексаметазону 0,01% та вітаміну С) . Результати продемонстрували, що ефективність топічної ТК та гідрохінону можна порівняти.

Мелатонін

Гормон мелатонін – потужний антиоксидант, що стимулює супероксиддисмутазу, глутатіонредуктазу та глутатіонпероксидазу. Мелатонін також пригнічує рецептори альфа-меланоцитстимулюючого гормону.

Топічні та пероральні препарати мелатоніну оцінювали у 36 пацієнтів з мелазмою та 10 здорових учасників із контрольної групи. Через 90 днів застосування відзначалося значне зменшення індексу MASI, а також зниження рівня окислювального стресу.

Читайте також: Крем на основі цистеаміну в лікуванні мелазми: практичні кейси

Глутатіон

Глутатіон – один із найпотужніших ендогенних антиоксидантів, який виробляють клітини людського організму. Глутатіон освітлює шкіру, інгібуючи тирозиназу та пригнічуючи синтез еумеланіну та феомеланіну.

Дослідження показали, що внутрішньовенне введення глутатіону для освітлення шкіри та лікуваннямелазми пов'язане з ризиком серйозних побічних ефектів, таких як синдром Стівенса-Джонсона та анафілаксія.

Глутатіон для перорального прийому та топічного нанесення добре переноситься, не викликає серйозних побічних ефектів і, згідно з дослідженнями:

  • 500 мг глутатіону перорально – помірне освітлення шкіри у 90% із 30 пацієнток через 8 тижнів;
  • топічне нанесення суспензії глутатіону 2% – значне зниження індексу меланіну порівняно із групою плацебо через 10 тижнів.

Цистеамін

Цистеаміну гідрохлорид – продукт деградації амінокислоти L-цистеїну, який природно виробляється в обмеженні людини. Цистеамін захищає клітини від мутагенного та інших летальних ефектів іонізуючого випромінювання. Нещодавні плацебо-контрольовані дослідження підтверджують ефективність топічного 5% цістеаміну в лікуванні мелази. strong>.

Пігмент-коригуюча сироватка

Нещодавно створена пігмент-коригуюча сироватка перешкоджає:

  • активації мелатиноцитів;
  • дозрівання меланосом;
  • синтезу меланіну;
  • транспортування меланосом;
  • диференціації та десквамації кератиноцитів.

У склад сироватки входить ТК, тетрапептиди, екстракти планктону, ніацинамід, фенілетил резорцинол та ундециленоіл фенілаланін.

У дослідженні за участю 43 пацієнтів сироватка продемонструвала ефективність у лікуванні післязапальної гіперпігментації, порівнянну з гідрохіноном 4%.

Метимазол

Метимазол – пероральний лікарський препарат, який використовують для лікування гіпертиреозу. При топічному нанесенні препарат має депігментуючу дію. Метимазол – потужний інгібітор пероксидази, що блокує синтез меланіну. Його застосовували у пацієнтів з мелазмою та післязапальною гіперпігментацією.

Читайте також: Корекція гіперпігментації: вибір ефективних методів лікування мелазми

Топічний метимазол 5%, згідно з результатами досліджень, визначається в сироватці крові в мінімальних кількостях і не призводить до порушення функції щитовидної залози. Препарат добре переноситься, спричиняє мінімальні побічні ефекти з боку шкіри. Значних змін рівнів теріотропного гормону, вільного тироксину та вільного трийодтироніну під час досліджень не зафіксовано. Рекомендується наносити препарат тільки на уражені мелазмою ділянки шкіри.

Флутамід

Нестероїдний антиандроген флутамід блокує дію ендогенного та екзогенного тестостерону, зв'язуючись з рецепторами андрогену.

Ефективність флутаміду 1%, за результатами досліджень, можна порівняти з гідрохіноном 4%. Однак рівень задоволеності вище у групі пацієнтів, які використовували флутамід.

Мелазма – хронічний стан, який важко піддається терапії і часто рецидивує. Для лікування мелазми застосовують комплексний підхід, який включає фотозахисні засоби, антиоксиданти, освітлювальні агенти, ексфоліанти і процедури шліфування. Нові препарати для пероральної та топічної терапії мелазми дозволяють розширити арсенал засобів для боротьби з цим порушенням пігментації.

За матеріалами International Journal of Women’s Dermatology.

Більш цікавих відео на нашому YouTube-каналі!

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити