Антигістамінні засоби – група лікарських засобів, які широко використовуються в сучасній медицині. В особливостях їх застосування має чітко орієнтуватися лікар будь-якої спеціальності. Знання принципів дії різних груп антигістамінних препаратів дає можливість лікарю забезпечити диференційований підхід до усунення алергічних проявів у кожному індивідуальному випадку захворювання. Перша антигістамінна речовина - тимоксидіетиламін - була синтезована в 1936 році фармакологом Данієле Бове.
Цей препарат не був придатним для застосування у практиці через свою токсичність, але послужив основою для подальших експериментів та відкриттів більшості сучасних груп антиалергічних засобів. Про фармакодинамічні властивості, класифікацію антигістамінних препаратів, показання до застосування з позиції доказової медицини – ndash; читайте на estet-portal.com далі у статті.
Які фармакодинамічні характеристики мають антигістамінні засоби
Основною патогенетичною ланкою алергічних захворювань є вивільнення з гранул мастоцитів біогенного аміну – гістаміну. У людському організмі основним депо гістаміну є гранули опасистих клітин, імунологічний вплив на які призводить до ліберації гістаміну з них, і з'єднання його зі специфічними родопсиноподібними мембранними білками. Н1,Н2 – рецепторами.
Фармакодинамічні властивості антигістамінних засобів полягають у блокуванні ефекту гістаміну на одному з етапів:
- Біосинтеза гістаміну;
- Ліберації гістаміну з гранул мастоцитів;
- З'єднання медіатора з H1,H2-рецепторами.
Докладніше про патогенез розвитку алергічних реакцій читайте у статті: Як в організмі людини розвиваються гострі алергічні реакції
Яка класифікація антигістамінних засобів діє зараз
На сьогоднішній день існує велика кількість антигістамінних препаратів із різними фармакодинамічними характеристиками, що створює лікарю деякі труднощі вибору діючої речовини у призначенні.
В даний час використовується така класифікація антигістамінних засобів:
Препарати І покоління (седативна дія сильно виражена).
Препарати II покоління (седативна дія виражена слабко або відсутня):
1) Прямої дії: Н1, Н2-гістаміноблокатори (переважно використовуються блокатори Н1- рецепторів)
2) Непрямі дії: кромогліцієва кислота, кетотифен, гістаглобулін.
Читайте нас у Telegram.
Крім вираженості седативного ефекту, між групами антигістамінних засобів існують й інші відмінності: препарати, що належать до групи антигістамінних засобів II покоління, є високоселективними до Н1-гістамінових рецепторів, завдяки чому вони не викликають тахіфілаксії, мають більш тривалий період терапевтичного впливу, не проходять через гематоенцефалічний бар'єр і не поєднуються з іншими рецепторами. Дані переваги використання нового покоління антигістамінних засобів роблять їх препаратами вибору в більшості випадків – крім ситуацій, коли потрібне парентеральне введення антигістамінних речовин. У таких випадках використовуються представники І покоління.
Які існують показання та протипоказання до призначення антигістамінних засобів I покоління
Незважаючи на те, що антигістамінні препарати мають велику кількість позитивних ефектів, їх призначення має бути обґрунтованим у кожному окремому випадку. Неаргументоване використання антиалергічних засобів у складі «комплексної терапії» захворювань – неприпустимо. Показаннями до застосування антигістамінних препаратів І є такі стани:
- Сироваткова хвороба;
- Набряк Квінке;
- Анафілактичний шок;
- Гостра генералізована кропив'янка;
- Виражена сверблячка при контактному або атопічному дерматиті;
- Патологічні реакції на введення лікарських засобів;
- Нечутливість до препаратів І покоління.
Протипоказання до застосування антигістамінних препаратів І покоління включають такі стани:
- Бронхіальна астма;
- Глаукома;
- Аденома передміхурової залози;
- Гостра затримка сечовипускання.
Ці стани необхідно враховувати лікарю перед призначенням антигістамінних засобів.
З якими групами лікарських препаратів не варто комбінувати антигістамінні засоби
Кожен лікар, який включає в схему терапії антигістамінний препарат, повинен зібрати у пацієнта детальний анамнез життя та з'ясувати, які супутні патологічні стани у нього є, і які групи медикаментів він приймає на даний момент. Необхідно пам'ятати про існування неприпустимих комбінацій антигістамінних препаратів з іншими лікарськими засобами.
До них належать:
• Комбінації всіх антигістамінних засобів І покоління зі снодійними, седативними, протисудомними препаратами, інгібіторами МАО;
• Комбінації антигістамінних засобів І покоління (хлоропіраміну) з трициклічними антидепресантами;
• Комбінації антигістамінних засобів II покоління непрямої дії з ацетилсаліциловою кислотою, еритроміцином;
• Комбінації антигістамінних засобів I покоління (терфенадину) та II покоління (лоратадину) з кетоконазолом, ітраконазолом, еритроміцином;
• Комбінації антигістамінних засобів І покоління (дифенгідраміну) з вітаміном С, гентаміцином.
Чому лікарю необхідно орієнтуватися в сучасних групах антигістамінних засобів
Необхідно пам'ятати правило: якщо антигістамінний засіб не показаний – воно протипоказане.
Такий принцип допоможе уникнути лікаря неприпустимою призначення поліпрагмазії. Вміння складати ефективні схеми лікування захворювань, включаючи процеси алергічного генезу, що відповідає постулатам доказової медицини – невід'ємна риса лікаря-професіонала. Дякую, що ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті на сайті у розділі «Дерматологія».
Можливо, Вас зацікавить також: Сучасна діагностика та лікування алергічного риніту
Поділіться:
Додати коментар