Короста далеко не завжди пов'язана з асоціальним способом життя, і пацієнти часто не усвідомлюють факту зараження цією інфекцією, вважаючи її симптоми проявами алергії. Іноді корости заражаються вкрай охайні люди, при цьому симптоми стають стертими і нагадують легке подразнення шкіри як наслідок стресу. Лікар повинен пам'ятати, що коростяного кліща пацієнт міг легко підхопити в гостях – з чужих речей і навіть удома – при контакті з інфікованим членом сім'ї. Своєчасна та точна діагностика захворювання допоможе призначити адекватне лікування.

Короста – ектопаразитарна інфекція шкіри, і як причина цієї інфекції часто недооцінюють роль кліща, хоча за наявності у пацієнта плеоморфних папулезних висипань, що сверблять, лікар повинен відразу взяти до уваги можливість зараження кліщем Sarcoptes scabiei.

Зростання заражень кліщем не залежить ні від соціально-економічної ситуації (хоча в слаборозвинених країнах захворюваність вища), ні від віку чи статі пацієнтів. Часто причиною поширення захворювання у школах, лікарнях, санаторіях та будинках відпочинку, а також у сім'ях є несвоєчасне розпізнавання епідемії та, відповідно, неадекватне лікування.

Коростя легко передається при безпосередньому контакті зі шкірою зараженої особи або предмети, з якими пацієнт контактував (стільці, фіранки, рушники, постільна білизна, іграшки, побутові предмети).

Клінічні характеристики та особливості протікання корости

Шкірне захворювання, що асоціюється з коростою, виникає в результаті імунологічної реакції IV типу на кліща або його екскременти. Шкірні осередки бувають різними залежно від місцевої та загальної імунологічної реакції.

Першою скаргою пацієнта, який страждає на коросту, є свербіж, особливо вночі. Передбачається, що він пов'язаний із підвищеною активністю самок кліща в умовах тепла та темряви та є імунною відповіддю на продукти їх життєдіяльності. Симптоми розвиваються поступово, свербіж починається повільно, і пацієнти, як правило, не можуть точно згадати, коли саме у нього виникли симптоми та висипання.

Найбільш характерні ознаки корости – коростеві ходи та везикули, менш характерні папули, пустули, екскоріації, вузли та бульбашки. Уражаються кисті (міжпальцеві простори та долоні), латеральні ділянки стопи, кісточки та лікті, молочні залози, область навколо пупка, геніталії (особливо статевий член та мошонка) та сідниці. Точний діагноз потребує ідентифікації кліща або його яєць за наявності коростяних ходів. Ходи можуть бути виражені у вигляді піднятих над поверхнею еритематозних чи набрякових лінійних вогнищ, іноді з везикулами зверху.

Коростя може поєднуватися як додаткова інфекція з різними шкірними захворюваннями, особливо переданими статевим шляхом, тому дуже важливо правильно її діагностувати.

chesotka-pochemu-vazhno-svoevremenno-raspoznat-infektsiyu

Можливі ускладнення корости:

  • уртикарні реакції;
  • стійкий дерматит;
  • свербіж після лікування;
  • вузлуваті вогнища;
  • психологічні проблеми (паразитофобія).

Загальні терапевтичні поради щодо лікування корости

Існує велика різноманітність скабіцидів, тому вибір лікування часто залежить від особистих переваг, наявності ліків чи економічної ситуації пацієнта. У будь-якому випадку необхідно підтвердити діагноз та визначити джерело інфекції, щоб уникнути повторного зараження.

Деякі питання необхідно роз'яснити пацієнтові до початку лікування. Оскільки застосування скабіцидів може спричинити подразнення, пацієнтів слід попередити про шкоду надлишкового лікування, а лікареві слід призначати повторний курс тільки у випадках стійкого та повторного зараження.

Якщо є вторинна інфекція, призначають антибіотики. Іноді свербіж персистує протягом декількох тижнів після закінчення лікування, таким пацієнтам допомагають антигістамінні препарати та емоленти. Лікування має відбуватися під уважним контролем, оскільки більшість невдач пояснюються неадекватним застосуванням скабіциду. Слід лікувати всю сім'ю та осіб, які контактували з хворим на коросту – навіть за відсутності у них проявів інфекції.

Потрібні подальші клінічні дослідження для оцінки оптимальних схем лікування корости і для виключення можливих взаємодій протикоростових засобів з іншими препаратами, які приймає пацієнт, у тому числі місцевої дії.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити