Хвороба котячих подряпин, відома також як «феліноз» – зооноз, викликаний бартонелами внаслідок контактної передачі збудників людині від домашніх чи диких котів. Вперше це захворювання було описано у 1889 році, коли французький невропатолог та офтальмолог Паріні зафіксував у пацієнта лихоманку на тлі фолікулярного кон'юнктивіту та регіонарного привушного лімфаденіту. Але лише через 60 років педіатр Дербе докладно описав типові прояви хвороби котячих подряпин у людей і дав цьому стану його сучасну назву.
Сьогодні феліноз є причиною щорічних звернень за медичною допомогою 25 тисяч громадян США. За даними Всесвітньої Організації Охорона здоров'я, це захворювання поширене серед населення у наш час. Докладніше про сучасні методи діагностики та профілактики хвороби подряпин котячих читайте на estet-portal.com у цій статті.
Як відбувається інфікування людини хворобою котячих подряпин
Механізм передачі хвороби котячих подряпин – контактний.
Збудник потрапляє в організм людини через котячі укуси та подряпини.
Представники сімейства котячих інфікуються бартонелами внаслідок контакту з бліхами, які переносять збудника. Після потрапляння бактерій в організм людини вони транспортуються до регіональних лімфатичних вузлів, викликаючи їх специфічне запалення. Докладніше про клінічні варіанти перебігу фелінозу читайте у статті Хвороба котячих подряпин: які наслідки небезпечного сусідства.
Хвороба котячих подряпин: сучасні методи діагностики захворювання
У більшості випадків діагностика хвороби котячих подряпин – клініко-епідеміологічна. Анамнестичні дані, що свідчать про контакт пацієнта з домашнім або диким котом, а також наявність подряпин, характерних папул та регіонарного лімфаденіту є підставами для встановлення діагнозу. Але у випадках <а href="/doctor/statyi/kakimi-atipichnymi-simptomami-mozhet-proyavlyatsya-limforetikulez">атипового перебігу фелінозу діагностика захворювання може бути скрутною. Тоді виникає потреба у використанні специфічних методів діагностики хвороби котячих подряпин.
Вони включають:
- Серологічні методи: РНІФ (метод реакції непрямої імунофлюоресценції), ІФА (імуноферментний аналіз);
- Визначення ДНК бартонел методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції).
Одноразове визначення титру антитіл до бартонел за допомогою серологічних методів у кількості 1:512, а також їх наростання в 4 і більше разів протягом двох тижнів підтверджують діагноз фелінозу. Ідентифікація ДНК збудника методом ПЛР також є незаперечним доказом наявності фелінозу у пацієнта.
Читайте нас у Telegram
Хвороба котячих подряпин: лікування та профілактика захворювання
Доцільність призначення антибактеріальної терапії фелінозу має визначатися лікарем у кожному окремому випадку. Легкі варіанти перебігу хвороби котячих подряпин часто є підставою щодо етіотропного лікування. У таких випадках достатньо використовувати нестероїдні протизапальні препарати як симптоматичну терапію. При нагноєнні ураженого лімфатичного вузла виникає потреба у хірургічному втручанні.
Для етіотропного лікування хвороби котячих подряпин необхідно використовувати такі схеми:
- Азитроміцин: 500 мг один раз на добу першого дня, 250 мг один раз на добу з другого по п'ятий день лікування;
- Доксициклін: 100 мг один раз на добу, тривалість прийому визначається лікарем індивідуально, але не повинна перевищувати 21 день.
- Ципрофлоксацин: 250 мг 2 рази на добу 5-10 днів.
У разі важких варіантів перебігу хвороби котячих подряпин виникає необхідність комбінування різних антибіотичних засобів, а також їх парентерального введення.
Специфічної профілактики фелінозу не існує. Необхідно стежити за чистотою домашніх улюбленців та вживати відповідних заходів у разі зараження їх бліхами. Подряпини та укуси котів слід негайно промивати водою з милом та обробляти дезінфікуючими засобами.
Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». Можливо, Вас також зацікавить: Небезпека ходьби босоніж і простої подряпини на шкірі.
Поділіться:
Додати коментар