При гельмінтозах паразити можуть тривалий час існувати в організмі господаря, не виявляючись симптомами. Однак у людей, чия імунна система ослаблена, прояви гельмінтозів можуть бути як алергічні реакції. Алергічні реакції можуть бути системного та місцевого характеру та виявлятися як висипом на шкірі, так і іншими симптомами. Так, системні алергічні реакції можуть розвиватися при ехінококозі в тих випадках, коли відбувається розрив ехінококової кісти. При слабовиражених реакціях з'являється лише уртикарний висип. Які бувають прояви гельмінтозів читайте на estet-portal.com.
Прояви гельмінтозу при токсокарозі та стронгілоїдозі
Бронхообструктивний синдром характерний для токсокарозу, нерідко виявляючись кашлем, нападами утрудненого дихання, короткочасним підвищенням температури тіла. Детальніше про причини, небезпеки та методи лікування токсокарозу прочитайте на estet-portal.com. Перенесена гостра вірусна інфекція, обтяжений алергологічний анамнез можуть змінити напрямок діагностичного пошуку, внаслідок чого діагноз встановлюється досить пізно від початку клінічних проявів, а тому проводиться неадекватне лікування.
У ранній стадії стронгілоїдозу провідним клінічним синдромом прояву такого гельмінтозу може бути легеневий синдром із сухим і вологим кашлем, нападами утрудненого дихання, лихоманкою, задишкою, гіпереозинофільним лейкоцитозом, рентгенологічною картиною мігруючих еозинофільних інфільтр. За їх наявності необхідно проводити диференціальну діагностику із захворюваннями алергічної природи, системними захворюваннями та іншими гельмінтозами.
Прояви гельмінтозу при церкаріозі та дирофіляріозі
При шистосоматидних церкаріозах алергічні реакції часто є єдиними клінічними проявами гельмінтозу. Ці захворювання відомі також під назвами "свербіж купальників", "свербіж плавців" і викликаються личинками шистосом багатьох ссавців та птахів. Паразити проникають у шкіру при купанні в прісноводних або солоних водоймищах, через 10–15 хв виникає почуття поколювання, потім з'являється свербляча папульозна і уртикарна висипка, яка може зберігатися протягом декількох днів.
Зудячими висипаннями, дуже схожими з алергічним дерматитом, супроводжується проникнення під шкіру людини. " rel="alternate">коросточного кліща. Нерідко діагноз корости встановлюють несвоєчасно, що призводить до тривалих страждань дитини, нервозності, порушення сну та апетиту, вторинної інфікованості шкіри, необґрунтованого безуспішного лікування.
Картина, схожа на рецидивуючий ангіоневротичний набряк та кон'юнктивіт, спостерігається при дирофіляріозі.
Клінічні прояви гельмінтозу дирофіляріозу:
- переміщений обмежений набряк на різних ділянках тіла – під шкірою живота, стегна, найчастіше на обличчі та під кон'юнктивою ока;
- у периферичній крові можлива еозинофілія;
- діагноз встановлюють на підставі хірургічного вилучення гельмінту;
- проблеми діагностики дирофіляріозу пояснюються відсутністю чіткого епіданамнезу, відносною рідкістю даної патології;
- незважаючи на розширення діагностичних можливостей із впровадженням молекулярно-біологічних методів діагностики гельмінтозів проблема дирофіляріозу стає все більш актуальною.
Рецидивна кропив'янка може бути проявом гельмінтозу
Синдром cutaneоus larva migrans необхідно диференціювати з алергічним дерматитом, стрептодермією, герпетичними висипами. У початковій стадії на місці проникнення личинки з'являється свербляча везикула, яка потім виглядає як ниткоподібні смуги, що переміщаються з локалізацією на стопах, сідницях, в області промежини, рідше на тулуб.
Торпідність перебігу хронічної рецидивуючої кропив'янки у дітей нерідко буває зумовлена псевдоалергічними реакціями, викликаними кишковими гельмінтами або найпростішими патогенними.
За даними деяких епідеміологічних досліджень, цисти лямблій знаходять у 62% дітей з хронічною рецидивною кропивницею та набряком Квінке.
Таким чином, у випадках неспецифічних системних клінічних проявів гельмінтозів провідну патогенетичну роль відіграють імунні порушення у вигляді алергічних реакцій різної інтенсивності в ранній стадії гельмінтозів та імунопатологічні реакції при гельмінтозах хронічної течії та внутрішньоклітинних паразитозах.
Поділіться:
Додати коментар