Актиноміцети: що за звірі і де мешкає в організмі людини

Актиноміцети – дивовижні мікроорганізми, які є проміжною формою між грибами та бактеріями.

Вони мають клітинну оболонку і будову подібно до грампозитивних бактерій і характерні розгалужені нитки – міцелій, подібно до грибів. Актиноміцети є звичайними сапрофітами в організмі людини та тварин, що вегетують у ротовій порожнині та кишечнику.

За певних умов мікроорганізми викликають захворювання на актиномікоз. На estet-portal.com читайте про основні причини, види та симптоми актиномікозу, а також про діагностику та лікування захворювання.

Основні причини, шляхи зараження та клінічні форми актиномікозу

Актиномікоз – хронічне специфічне захворювання запального характеру, що викликається променистими грибами – актиноміцетами.

Разом з еритразмою актиномікоз відноситься до групи псевдомікозів. Людина заражається ендогенним (аутоінвазія) або екзогенним (вживання заражених злаків та води) шляхом.

Мікротравми, тріщини, каріозні зуби в ротовій порожнині сприяють глибокому проникненню актиноміцет в організм.

Піогенна мікрофлора також створює умови – ферментативне тло – для розвитку актиномікозу.

За клінічними проявами розрізняють такі форми актиномікозу:

•    вузлувату;

•    грибково-пустульозну;

•    підшкірно-лицьову.

По локалізації захворювання :

•    шийно-лицьова;

•    бронхолегеневі;

•    кишкова;

•    інші форми (уражаються будь-які органи).

Найпоширенішою є шкірно-лицьова форма актиномікозу, яка зустрічається у 60% випадків.

Читайте нас у Instagram

Стадії актиномікозу: характерна клінічна картина захворювання

Актиномікоз при шкірно-лицьовій формі починається з появою інфільтрату в області нижнього кута щелепи.
Інфільтрат набуває рожево-синюшного забарвлення і поступово в його центрі утворюється розм'якшення внаслідок некрозу.

Незабаром виникає абсцес, який прориває назовні кількома свищами з гноєм.

Головна особливість захворювання: виділення разом із гноєм мікроколоній гриба, так званих друзів, що мають вигляд жовтих зерен.

При важких стадіях актиномікозу розвивається контрактура жувальних м'язів, запалення підшкірно-жирової клітковини та остеомієліт.

Кишкова форма актиномікозу може нагадувати гострий апендицит або кишкову непрохідність, при пальпації живота можна промацати пухлиноподібні маси.
При легеневій формі клінічна картина нагадує інтерстиціальну пневмонію з утворенням абсцесів у паренхімі.

Запальний процес може переходити на середостіння та інші органи з вираженими ознаками інтоксикації організму.

="follow">Еритразма: захворювання, якому корисне сонце

Методи діагностики актиноміцету та підходи до лікування актиномікозу

Діагностика актиномікозу базується на типових клінічних та морфологічних проявах, а також на результатах мікробіологічного дослідження виділень з фістул або мокротиння.

Лікування актиномікозу комплексне: консервативно-хірургічне. При наявності значних гнійних процесів на шкірі абсцес розкривають та дренують.

Системно використовується бензилпеніцилін у великих дозах (20 млн ОД через 6 годин).

За наявності резистентності до пеніцилінів використовують антибіотики тетрациклінового ряду, цефалоспорини або аміноглікозиди.

Проводиться терапія актинолізатом (імунномодулятор) інтрадермально або внутрішньом'язово.

Курс лікування становить 3 місяці двічі на тиждень у дозі: 0,5–3 мл з поступовим збільшенням дози.

Місцево застосовуються препарати йоду, зокрема йодонат.

Актиномікоз за умови своєчасної діагностики та адекватного лікування щодо рідко призводить до фатальних наслідків.

Дякую, що залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». Вас також може зацікавити:Основні аспекти та методи лікування актиномікозу