У практиці лікаря-дерматолога запальні захворювання шкіри (дерматити) займають лідируючу позицію.
Провідна причина виникнення захворювання найчастіше залишається невстановленою, проте важливу роль у їхньому розвитку відводять вірусним, бактеріальним та грибковим агентам, не забуваючи про можливу алергічну та токсичну природу захворювання.
Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб серед дерматитів розрізняють атопічний, себорейний, алергічний контактний, ексфоліативний та інші його види.
Дізнайтеся у статті на estet-portal.com які принципи та підходи до лікування дерматиту є провідними в практиці лікаря-дерматолога.
Принципи лікування дерматиту
Широкий спектр дерматитів різного етіопатогенезу, їх значна поширеність дали поштовх для розробки безлічі схем лікування дерматиту із залученням препаратів системної та локальної дії.
Читайте нас у Instagram!
>І хоча сьогодні універсальної терапевтичної схеми лікування дерматиту не існує, важливою метою лікаря-дерматолога є зменшення виразності запального процесу − ключового прояву дерматиту Вибір необхідного лікарського засобу та тривалість терапевтичного курсу визначає лікар-дерматолог з урахуванням особливостей перебігу захворювання та індивідуальних якостей самого пацієнта.
Відкриття в області патогенезу атопічного дерматиту
Стратегії клініциста при лікуванні дерматиту
Стратегія ведення такого пацієнта базується на трьох основних китах:
1. Комплексності діагностичних методів дослідження шкіри пацієнта та його організму з визначенням причин та патогенезу захворювання.
2. Багатофакторність впливу на ланцюги патогенезу, прояви захворювання та фоновий стан організму.
3. Безперервність лікування до повної регенерації шкірних покривів.
Ці принципи реалізуються через системний та місцевий терапевтичний вплив на організм пацієнта. Незважаючи на труднощі визначення причини дерматиту, першочерговою рекомендацією лікаря-дерматолога щодо його лікування є «ізоляція» потенційного фактора, що спричинив захворювання, від пацієнта: при контактному дерматиті − заміна миючого засобу на інше, бажано гіпоалергенне, виключення харчових алергенів з раціону при атопічному дерматиті або скасування призначеного лікарського засобу, який може бути можливою причиною розвитку ексфоліативного дерматиту.
Терапевтична ефективність гістаміноблокаторів при екземі
Наступні лікувальні заходи, які призначає лікар-дерматолог, спрямовані на патогенез і безпосередньо на симптоматику захворювання, включають застосування антигістамінних та десенсибілізуючих препаратів, седативних лікарських засобів та корекцію фонового стану пацієнта.
Підходи до лікування дерматиту залежно від виду терапії
Лікування атопічного дерматиту в будь-якій віковій категорії включає підбір ефективної дієтотерапії, розмежування впливу алергену на організм, застосування гіпосенсибілізуючих, антигістамінних, седативних препаратів, топічних глюкокортикоїдів, фізіотерапевтичні методи лікування, а також корекцію супутніх захворювань та патологій.
Алергічна екзема може бути фактором розвитку харчової алергії
Місцева терапія при лікуванні дерматиту повинна забезпечувати зменшення вираження локального запалення, тим самим нівелюючи основні симптоми гострої та хронічної фаз захворювання, усувати сухість шкіри за її наявності, відновлювати та покращувати бар'єрну функцію шкіри, а також забезпечувати профілактику вторинної інфекції.
>
Лікування дерматиту може включати застосування топічних глюкокортикоїдів, топічних інгібіторів кальциневрину, антисептичних засобів. Згідно з протоколом лікування, форми препаратів для зовнішньої терапії необхідно застосовувати диференційовано, залежно від гостроти та динаміки запалення шкіри.
П'ять шкірних проявів, своєчасна діагностика яких рятує життя
Вимоги до препаратів при лікуванні дерматиту
Препарат для лікування дерматиту оптимального вибору повинен мати високу активність та мінімальні системні та місцеві побічні реакції.
Сила дії препарату має відповідати вираженості клінічної картини дерматиту, лікарська форма − відповідати стадії запального процесу, його морфологічним особливостям, концентрація глюкокортикостероїдів та частота застосування не повинні викликати розвитку побічних ефектів.
Основні фактори ризику розвитку меланоми
Принципи місцевої терапії атопічного дерматиту подібні до лікування неалергічних дерматитів: провідною стратегією тут є індивідуальний підхід з урахуванням віку пацієнта, стадії та варіанта захворювання, локалізації та поширеності процесу, наявності інфекції та ефективності попереднього лікування.
Як і при дерматиті іншої етіології, важливою частиною лікування при атопічному є місцева терапія із застосуванням топічних глюкокортикоїдів, блокаторів кальциневрину, емоліентів, ефективність яких при цьому захворюванні доведена у низці клінічних досліджень.
Новий антибіотик у лікуванні піодермії
Додати коментар