Найчастішою скаргою на практиці гінеколога є вказівка на біль у молочній залозі з боку пацієнтки. З'ясовуючи причини такого болю, необхідно зібрати докладний анамнез, не забуваючи про необхідність онкозастороженості, та ретельно обстежити пацієнтку з метою виключення пухлини відповідно до сучасних світових стандартів.
Мастодінія може суттєво порушувати якість життя жінки, бути не лише наслідком, а й причиною стресу, викликати психологічну, сімейну та соціальну дезадаптацію. Лікування має бути патогенетично обґрунтованим та максимально індивідуалізованим.
Діагностика та раціональне лікування захворювань молочної залози (МР) – невід'ємну частину охорони здоров'я жінки. МЖ є органом репродуктивної системи жінки, її розвиток та функціонування перебувають у тісному взаємозв'язку зі станом цієї системи у різні вікові періоди. Багато досліджень, присвячених вивченню цього питання, показали, що МЖ є органом-мішенню для більш ніж 20 гормонів, переважно статевих.
Біль у МР – одна з найчастіших причин, через яку жінки, особливо у репродуктивному віці, звертаються до лікаря, насамперед до гінеколога. Слід сказати, що хоча б один раз у житті біль у МР відзначали приблизно 70% жінок.
>Поняття мастодинії, класифікація, патогенез, клінічні прояви
Поняття «мастодінія» або «масталгія» передбачає наявність болю в МР. Мастодінія може бути симптомом, який супроводжує розвиток патологічного процесу в МР, або існувати самостійно без об'єктивних методів змін цього органу. Так, за відсутності об'єктивних змін в МЖ мастодинія може класифікуватися як самостійний діагноз (відповідно до МКБ-10, шифр N64.4 і F45.4 – психогенна мастодинія).
До речі, у МКБ-10 непухлинні захворювання МШ, включаючи мастодинію та мастопатію, відносять до розділу "Захворювання сечостатевих органів", у той час як в Україні традиційно діагностикою, лікуванням та диспансерним спостереженням за такими пацієнтками найчастіше займаються онкологи. /p>
Біль у МР може бути як симптомом пухлини, запального процесу в МР, так і різноманітних дифузних доброякісних змін, які зазвичай поєднуються терміном «мастопатія» або «дисплазія» відповідно до МКХ-10. Серед усіх клінічних проявів пухлини біль є рідкісним. У більшості випадків пухлинне ущільнення в МР протягом тривалого часу існує безболісно і виявляється найчастіше при пальпації. Як правило, таке виявлення пухлини не є раннім.
Загальні ознаки гормонального збою у жінокСучасна рання діагностика пухлин МЖ передбачає проведення мамографічного скринінгу, який дозволяє виявити пухлину розміром від 1 мм на доклінічній стадії. Однак деякі категорії жінок (віком до 40 років, вагітні, які годують) такому скринінгу не підлягають, тому пальпаторне виявлення пухлини у них є єдиним можливим. Крім того, 20% пухлин МШ відносяться до швидкорослих і можуть розвинутись протягом дуже короткого періоду часу (за кілька місяців).
Приблизно 5-7% пухлин МР є рентгеннегативними. Не слід забувати, що при будь-якому дослідженні існує людський фактор, який впливає на певний відсоток помилок.
Мастодинію класифікують на циклічну та нециклічну. Такий поділ є патогенетично обґрунтованим, оскільки нециклічна мастодинія не пов'язана з МЦ і найчастіше є симптомом інших захворювань. Однак іноді нециклічна мастодинія може бути спричинена і патологічним процесом у МР. Її поділяють на власне грудний та біль, не пов'язаний безпосередньо з МЖ.
Окрім пухлини, травми та запального процесу, нециклічна власне грудна масталгія може бути обумовлена розтягуванням зв'язок Купера при великій і відвислій МЖ; у постменопаузі при великому розмірі грудей трапляється жировий некроз унаслідок порушення мікроциркуляції (частіше у діабетиків). Крім того, біль нециклічного характеру можуть відчувати пацієнтки після аугментації (збільшення) МР за допомогою імплантатів, а також деякі вагітні через швидке зростання та виражене нагрубання МР. Іноді незручна білизна також може стати причиною масталгії.
Окрім ретельного мамологічного обстеження, у всіх випадках нециклічного болю в МР потрібно докладний збір анамнезу, детальна оцінка характеру скарг, ряд додаткових досліджень та консультації суміжних фахівців. Так, нециклічна мастодинія, не пов'язана безпосередньо з МР, може бути викликана травмою грудної клітки, незвичним фізичним навантаженням, проявом міжреберної невралгії різного генезу, фіброміалгії, синдрому Тітце, артриту плечового суглоба. Крім того, може мати місце вторинний (іррадіюючий) біль кардіального походження або як прояв виразки шлунка, захворювань жовчного міхура.
Циклічна мастодинія патогенетично пов'язана з циклічним функціонуванням яєчників та впливом статевих гормонів на МР і найчастіше спричинена наступними причинами:
- мастодінія як симптом передменструального синдрому (ПМС);
- передменструальне нагрубання та біль у МР як самостійний симптом за відсутності інших проявів ПМС;
- як прояв доброякісної дисплазії МЖ (ДДМЗ) (мастопатії);
- на фоні застосування гормональних препаратів, у т.ч. гормональних контрацептивів.
Біль у грудях, пов'язаний з передменструальним синдромом
ПМС – це складний симптомокомплекс, який характеризується різноманітними психопатологічними, вегетосудинними та обмінно-нейроендокринними порушеннями, що виявляються в лютеїновій фазі МЦ.
Патогенез ПМС складний та недостатньо вивчений. Існує безліч теорій, за допомогою яких намагаються пояснити походження цього патологічного стану. Частота ПМС коливається від 25 до 75% у різних вікових та соціальних групах, проте, за даними деяких авторів, ті чи інші передменструальні симптоми відзначають до 95% жінок, що менструюють.
Мастодинію пояснюють затримкою рідини (набряком), здавленням нервових закінчень, посиленою клітинною проліферацією, дією біологічно активних речовин, що виробляються в підвищених концентраціях, зокрема гістаміну, серотоніну, простагландинів і больових амінів. Мастодінія як самостійний передменструальний симптом зустрічається приблизно у 10% здорових жінок і при незначній мірі не вимагає медикаментозної терапії. Серед пацієнток із ПМС мастодинію спостерігається більш ніж у 60% випадків.
Часто циклічна мастодинія – один з перших та основних проявів ДДМЗ, що зникає, коли захворювання набуває більш виражених форм – аж до переходу до вузлової. Етіологія та патогенез ДДМЗ складні та різноманітні. У кожному конкретному випадку потрібне ретельне обстеження пацієнтки, індивідуалізована оцінка патогенетичної картини захворювання, факторів ризику, гормональних порушень та можливостей терапії.
Найактуальніші статті читайте у Facebook!
Найчастіше ДДМЗ зустрічається саме у репродуктивному віці жінки, пік захворюваності припадає на вік 25-45 років. З настанням менопаузи частота мастопатії знижується. Найбільш поширеними гормональними порушеннями у жінок репродуктивного віку, що призводять до розвитку мастодинії, а надалі і мастопатії, вважаються такі:
- абсолютне або відносне домінування естрогенів та недостатність прогестерону;
- гіперпролактинемія, в т.ч. прихована та стресова;
- гіперандрогенія.
Крім того, вищезазначені порушення гормонального балансу можуть мати вторинний характер на фоні захворювань печінки, щитовидної залози, надниркових залоз та інших нейроендокринних патологій.
Одним із методів корекції гормональних порушень при ПМС, ДДМЗ, розладах МЦ та інших є призначення гормональної терапії – естрогенів та прогестинів. Застосування синтетичних і натуральних аналогів жіночих статевих гормонів може призвести до затримки рідини в організмі і виявлятися, зокрема, мастодинією. Виникнення болючого циклічного нагрубання МР також має місце при прийомі гормональних контрацептивів з різною частотою (від 10 до 40%) в залежності від складу препарату, частіше в перші місяці – ndash; у так званий період адаптації.
Докладніше про найефективніші методи лікування ПМС
Суб'єктивно біль у МР може бути досить вираженим, викликати значний занепокоєння, фізичний та психологічний дискомфорт або призвести до відмови від прийому гормональних препаратів, призначених для лікування чи контрацепції.
Можливості корекції мастодинії з урахуванням болю в грудях
Безумовно, лікування показане лише після ретельно проведеного обстеження та з'ясування патогенезу мастодинії. З метою корекції порушень функціонального характеру рекомендується дотримуватися принципів раціонального харчування, виключити продукти, що сприяють затримці рідини (соління, копченості, солодощі), а також різні хімічні смакові добавки, барвники, консерванти. Кількість споживання чаю або кави не повинна перевищувати трьох чашок на день.
Велике значення має режим дня, в ньому обов'язково повинна мати місце рухова активність у вигляді піших прогулянок на свіжому повітрі або будь-яких спортивних занять, які приносять жінці позитивні емоції. Окремо слід згадати про виключення шкідливих звичок. куріння та зловживання алкоголем. Особливу увагу необхідно приділяти добору бюстгальтера. Білизна рекомендується вибирати з м'якої, еластичної тканини.Механізм розвитку та симптоми клімаксу у жінок
Медикаментозне лікування має бути максимально індивідуалізованим. Безумовно, патогенетично обґрунтовані рекомендації щодо корекції гормональних порушень займають центральне місце у лікуванні циклічної мастодинії. До груп препаратів, які застосовуються з цією метою, належать агоністи дофамінових рецепторів, антиестрогени, прогестини, гормональні контрацептиви. Враховуючи можливий ефект затримки рідини на тлі естрогенних та гестагенних препаратів, слід віддавати перевагу мінімально ефективним дозам і максимально близьким за спектром парціальних ефектів до натуральних гормонів формул.
План лікування підбирається індивідуально після ретельного обстеження з урахуванням гормональних порушень та репродуктивних планів кожної конкретної пацієнтки. Хороші результати дає призначення вітаміно-фітотерапії. Важливе місце займає застосування препаратів із протинабряковою, седативною дією, а також протизапальних, вазоактивних засобів.
Дефіцит яких речовин провокує розвиток передменструального синдрому
Таким чином, незважаючи на те, що мастодинія не є станом, що безпосередньо загрожує життю та здоров'ю жінки, біль у МР може бути ознакою низки серйозних захворювань, аж до пухлини. Крім того, мастодинія може суттєво порушувати якість життя жінки, бути не лише наслідком, а й причиною стресу, викликати психологічну, сімейну та соціальну дезадаптацію.
У всіх випадках больових відчуттів у МР потрібний докладний збір анамнезу, детальна оцінка характеру скарг, проведення ретельного мамологічного обстеження, при необхідності – ряду додаткових досліджень та консультації суміжних фахівців. Лікування має бути патогенетично обґрунтованим та максимально індивідуалізованим.
Додати коментар