Ще більше 100 років тому Абрахам Якобі, «батько американської педіатрії» нашого часу, писав: «Педіатрія має справу не з маленькими чоловіками та жінками, для яких потрібне «механічне зниження дози». Відповідь організму на фармацевтичні препарати може дуже відрізнятися від дорослих через незрілість систем розподілу, метаболізму та виведення ЛЗ. Які особливості процесів метаболізму в організмі дитини? Що важливо знати педіатру?
Які особливості дитячого організму впливають на дії препаратів?
Дитячий організм постійно перебуває у стані розвитку морфологічних біохімічних та фізіологічних структур, що говорить про їхню незрілість у період дитинства. Тому реакція дитячого організму на лікарські препарати є особливою. Педіатру важливо пам'ятати, що розвиток дитини є нелінійним процесом, при якому структурні та функціональні зміни можуть йти не паралельно, особливо протягом перших 10 років життя.
Так, у маленьких діток шлунок досить васкуляризований, кислотність шлункового соку нижче, підвищена проникність пір кишечника для проходження великих молекул. Альбуміну в плазмі менше, тому у грудних діток лікарські препарати не так тісно скріплюються з плазмовими білками, що, безсумнівно, призводить до збільшення десорбції та наявності вільної фракції препарату в крові. Саме цим пояснюється спрощення пасивного транспорту ЛЗ, а також їхня висока біодоступність.
У період новонародженості відбувається активація генів, що призводить до підвищеної активності ензимів та ферментів, від яких залежить синтез білка в дитячому організмі. У мозку збільшується активність карбоангідрази, холінестерази, збільшується концентрація аміномасляної та глутамінової кислоти, які беруть участь у процесах центрального гальмування. У період адаптації новонародженого знижується рівень гліцину, глюкози та жирних кислот. Тому у новонароджених дітей слабший гуморальний та клітинний імунітет.
Чи залежить доза препаратів від віку в дитячому організмі?
Низький рівень альбумінів до плазми крові дитячого організму знижує ефективність усіх антибіотиків, крім цефалоспоринів. У процесі розподілу є свої особливості, такі як переважання позаклітинної рідини в організмі дитини, обсяг якої протягом трьох місяців знижується майже в 1,5 рази. Але при зменшенні обсягу рідини в організмі збільшується кінцева концентрація водорозчинних препаратів. Тому в дітей віком уповільнюється час досягнення пікової концентрації, що сприяє пізньому наступу терапевтичного ефекту.
Так, деякі препарати, що розподіляються у рідкому середовищі (атропін, аміноглікозиди), призначають дітям у вищій дозі. Зі збільшенням віку доза таких препаратів знижується. Це заперечує поширену думку, що дози всіх препаратів повинні підвищуватися або знижуватися в дитячому організмі, виходячи з віку.
Особливості процесу метаболізму лікарських засобів у дитячому організмі
А ось процеси метаболізму та знешкодження лікарських препаратів у дітей знижені через невелику масу паренхіми печінки, невелику активність окисних ферментів та системи детоксикації. Виведення нирками ЛЗ у новонароджених діток і немовлят уповільнено, що пов'язано з нижчою фільтрацією клубочків та меншою проникністю базальної мембрани ниркових клубочків. За характером взаємодії організму з більшістю ЛЗ організм дитини починає працювати як дорослий до 12-14 років.
У дітей, порівняно з дорослими, частота побічних ефектів підвищена. При цьому, чим менший вік дитини, тим вона чутливіша до побічних ефектів. Часто побічні ефекти спостерігаються при пероральному прийомі ЛЗ через недостатньо розвинену функцію печінки та нирок, інтенсивність процесів метаболізму. За частотою виникнення побічних ефектів препарати можна розподілити за спадною таким чином: антибіотики, анальгетики, транквілізатори, глюкокортикоїди, протиепілептичні, серцеві глікозиди.
Що впливає на процес метаболізму лікарських засобів?
Умовою, яка впливає на швидкість, силу та характер розвитку ефекту, а також на процес метаболізму, є форма ЛЗ та шлях його введення. Форма відіграє важливу роль у досягненні ефекту. Широке застосування набули рідких форм через безболісний їх прийом, точність дозування, рівномірність і швидкість всмоктування та виведення.
У педіатрії основним є пероральний прийом препаратів, незважаючи на низьку ефективність деяких із них. При обґрунтованому виборі такий прийом дає ефект, не впливаючи на процеси метаболізму.
На тлі прийомів сиропів слід враховувати зниження ефективності ЛЗ, а також уповільнення всмоктування та виведення з організму. Це важливо враховувати за необхідності створити високу концентрацію антибіотикотерапії. Ректальний шлях введення препаратів дозволяє досягти такого ж ефекту, як і пероральний прийом.
Додати коментар