Емоційне вигоряння – патопсихологічний стан, що є актуальною проблемою нашого часу. Швидкий темп життя, потреба в постійній комунікації, дефіцит часу та нестача сну, особисті конфлікти – всі ці фактори сприяють розвитку того, що ми, не особливо вникаючи в термінологію, звикли називати "втомою", "нервістю", "депресією".
Загальновідомо, що професія лікаря входить до групи високого ризику розвитку синдрому емоційного вигоряння. Тому своєчасна діагностика та грамотна професійна допомога мають велике значення для запобігання ще більшому посиленню емоційного вигоряння та підвищення якості життя.
Ексклюзивно для estet-portal.com психолог Тетяна Пєткова розповіла про те, як проявляється синдром емоційного вигоряння і коли його потрібно запідозрити у самого себе, а також про необхідні зміни у способі життя, які допоможуть емоції. «на своє місце».
- Емоційне вигоряння: коли слід запідозрити цей тривожний стан
- Як відрізнити емоційне вигоряння від фізіологічної втоми
- Які основні причини розвитку синдрому емоційного вигоряння
- Як потрібно змінити свій спосіб життя при синдромі емоційного вигоряння
Емоційне вигоряння: коли слід запідозрити цей тривожний стан
Т.П.: «Боже, як мене дістали люди», «Не можу нікого бачити», «Ненавиджу ці безглузді розмови», «Хочу поїхати на безлюдний острів», «Я немов за склом», «Я нічого не відчуваю», «Мені нічого не хочеться», «Я похмура нікчемність», «Навіщо все це, життя фігня»…. І ще кілька десятків подібних фраз або думок, що сигналять про наближення емоційного вигоряння (ЕМ).
Сьогодні модно самому собі ставити діагноз на кшталт «у мене депресія» або «у мене емоційне вигоряння», хоча насправді, швидше за все, людина має на увазі знижений фон настрою або психастенію.
Діагностувати ЕМ повинен фахівець, він же розбереться в причинах і розробить тактику виходу з цього неприємного стану.
Як відрізнити емоційне вигоряння від фізіологічної втоми
Т.П.: При фізіологічній втомі відсутні такі симптоми ЕМ, як:
• зниження самооцінки (у мене нічого не виходить, я займаюся не тим, моя робота нікому не потрібна);
• емоційний параліч (нічого не відчуваю);
• роздратування аж до агресії, коли потрібно з кимось спілкуватися (ділова зустріч, телефонний дзвінок, пропозиція друзів зібратися на шашлики – все викликає огиду та відторгнення);
• бідність бажань (нічого не хочеться);
• ангедонія (нічого не приносить задоволення, ніщо не тішить);
• харчові порушення (зниження апетиту або, навпаки, переїдання, виражена потяг до солодкого);
• зросла кількість алкоголю (п'ю, щоб струснутися і розвеселитися);
• знецінювання своїх життєвих досягнень (я профукав своє життя, я не так живу, все взагалі погано);
• порушення на тілесному рівні (серцебиття, пітливість, нудота, хронічно важка голова і головний біль, шлунково-кишкові порушення, підвищена сльозливість).
Які основні причини розвитку синдрому емоційного вигоряння
Т.П.: Причини розвитку цього порушення можна розділити на дві групи.
Перша: у групі ризику ЕМ ті, хто за діяльністю інтенсивно спілкується з іншими людьми (журналісти, менеджери з продажу, психологи, педагоги, соціальні працівники, медики тощо), та у кого вичерпалися психологічні ресурси регулювання спілкування та захисту.
Грубий, але зрозумілий приклад: тефлонове напилення на сковорідці стерлося, яєчня почала пригоряти та прилипати до дна. Професійний ресурс «прається», комунікативний осад «прилипає» до людини, що псує спочатку настрій, потім самопочуття.
Друга: особистісні особливості людини. Емоційного вигоряння схильні до емпатів (люди, схильні до співпереживання, вміють налаштовуватися на емоції та почуття іншої людини). Як правило, емпати – чудові психологи, лікарі, педагоги, ось чому у цих професій високий ризик ЕМ.
Але справа не лише в емпатії.
Читайте також: Гормони стресу: життя «під пресом»
Емоційно вигоряють ті, для кого робота чи конкретні відносини – надцінність: такі люди йдуть у ділові чи особисті відносини «з тельбухами», вкладають туди всі емоції, «вичерпують» себе як колодязь, який не встигає поповнити запаси води.
Ще ЕМ загрожує тим, хто довгий час перебуває у нерозв'язній психотравмуючій ситуації. Причому ключова умова тут – ndash; довгий час.
Емоційне вигоряння загрожує тим, хто довгий час перебуває в нерозв'язній психотравмуючій ситуації. Причому ключова умова тут – ndash; довгий час.
Доведено, що жаба звариться живцем, якщо вона сидить у відкритій каструлі з водою, а каструля – на повільному вогні. Жаба просто не помічає, що вода повільно нагрівається і не рятується втечею. Якщо нагрівати воду швидко, жаба вискочить, а якщо повільно – ; звариться. Якщо людина довгий час живе «на нервах», і стресогенна ситуація не змінюється, розвивається емоційне вигоряння.
Як потрібно змінити свій спосіб життя при синдромі емоційного вигоряння
Т.П.: Емоційне вигоряння – це виснаження. Стратегія одна: поповнювати ресурс та зміцнювати психологічний захист. Тактика кожної людини своя. Одним треба вискочити з каструлі з гарячою водою, де вони варяться. Іншим – змінити ставлення до роботи або змінити саму роботу. Третім – ndash; взяти паузу і «змінити небо над головою»: нові стимули, нові враження допоможуть знайти нові джерела підземних вод, які наповнять колодязь свіжою водою.
При емоційному вигорянні краще не робити різких рухів: не варто вирушати в подорож великими містами та жвавими автобанами, краще поїхати в малолюдне спокійне місце. Великих компаній та інтенсивних емоційних навантажень теж варто уникати.
На щастя, емоційне виснаження – оборотний процес, і за правильної тактики людина відновлюється. Повертаються сили, бажання та радість життя. Ну і ставлення до себе змінюється: після ЕМ ми починаємо дбайливіше до себе ставитись і цінувати своє здоров'я.
Слідкуйте за нашими новинами у Facebook
Дякую, що Ви залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Експерти». Вас також може зацікавити Психоестетика обличчя: як емоції впливають на емоції його зовнішній вигляд
Додати коментар