Синдром виснаження яєчників – це патологічний стан організму жінки, що клінічно дуже нагадує картину наступу клімаксу. Виснаження яєчників – це генетично обумовлене захворювання, що розвивається переважно у жінок віком до 40 років, з відсутністю будь-яких порушень репродуктивної та менструальної функції в минулому. Клінічно виснаження яєчників проявляється розвитком вторинної аменореї, безпліддям та ознаками вегетосудинних порушень. Зустрічається синдром виснажених яєчників у 1,5% всіх жінок, причому у 10% випадків саме це захворювання є причиною розвитку вторинної аменореї та безплідності.

Причини виникнення синдрому виснаження яєчників

Хромосомні аномалії та аутоімунні розлади є основними причинами розвитку синдрому виснаження яєчників. Практично у 50% жінок із цим діагнозом обтяжений сімейний анамнез з гінекології, траплялися випадки безпліддя у кровних родичок. При цьому захворюванні відбувається заміщення здорової тканини яєчників сполучною тканиною. Але лише неповноцінного геному недостатньо для запуску цього процесу. Тому прийнято виділяти такі фактори, що схильні до розвитку синдрому виснажених яєчників:

  • інфекційні захворювання;
  • часті стресові стани;
  • вплив радіації;
  • токсичний вплив лікарських препаратів;
  • гіпо- та авітамінози;
  • тривале голодування;
  • патології внутрішньоутробного розвитку: екстрагенітальна патологія та токсикози у матері.

Клінічна картина синдрому виснажених яєчників: основні прояви

Першим симптомом виснаження яєчників є спонтанне виникнення вторинної аменореї або олігоменорея з поступовим настанням стійкої аменореї у жінок репродуктивного віку, а також розвиток безпліддя. Характерною є відсутність порушень менструації та репродуктивної функції у минулому, а також нормальний зовнішній вигляд пацієнтки: правильна статура, відсутність ожиріння. Надалі приєднуються симптоми, що нагадують кінічну картину клімаксу: підвищена слабкість, головний біль, порушення працездатності, пітливість та періодичні «припливи жару». Паралельно з цим розвиваються атрофічні процеси у статевих органах та молочних залозах.

Інструментальні та лабораторні методи діагностики синдрому виснаження яєчників

Докладний збір анамнезу є першочерговою дією для гінеколога, при зверненні до нього жінки зі скаргами на аменорею чи олігоменорею чи безплідність. Для синдрому виснажених яєчників характерною ознакою є вторинна аменорея, це означає, що менструальна та репродуктивна функція жінки не порушувалася протягом останніх 10-15 років. Функціональні методи діагностики вказуватимуть відсутність овуляції. Характерною лабораторною ознакою є значне підвищення концентрацій фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів, при цьому рівень простогландину Е2 буде фактично таким самим, як у молодих жінок, які перенесли оваріектомію.

sindrom-istoshcheniya-yaichnikov-kak-ego-opredelit

За допомогою ультразвукового дослідження візуалізуються значно зменшені у розмірах матка та яєчники, що свідчить про їхню атрофію. За допомогою діагностичної лапароскопії можна побачити маленькі, «зморшкуваті» яєчники, в яких не просвічуються фолікули, та немає жовтого тіла. За допомогою біопсії яєчників підтверджується відсутність фолікулярного апарату.

Методи лікування синдрому виснаження яєчників

Лікування виснаження яєчників є більш симптоматичним, і спрямоване на покращення загального стану жінки. На жаль, безпліддя в цьому випадку є незворотним, і відновити природну репродуктивну функцію при такому діагнозі неможливо. Настання вагітності при виснаженні яєчників можна здійснити лише за допомогою екстракорпорального запліднення з використанням донорської яйцеклітини. Пацієнткам із синдромом виснаження яєчників показано призначення замісної гормональної терапії до настання вікової менопаузи з метою запобігання виникненню серйозних метаболічних порушень. Використовуються естроген-гестагенні препарати в індивідуально підібраних комбінаціях та дозуваннях. Така терапія допомагає усунути клімактеричні симптоми,

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити