Усі процеси в організмі контролюються гормонами. Від гормонів залежить наш настрій, бажання, зовнішній вигляд та самопочуття. Рівні деяких гормонів передаються нам у спадок, інші гормони людина може сама контролювати і харчуванням, і препаратами. Заліза, що на первинному рівні виробляє гормони, які в надалі діють інші залози внутрішньої секреції, - це гіпофіз. Ця залоза розміром із чорне насіння здатна тримати під контролем весь організм. Але бувають на людини чи захворювання, у якому уражається гіпофіз. Яке захворювання розвивається при зниженні чи припиненні функції гіпофіза?
Причини порушення функції гіпофіза. Види гіпопітуїтаризму
При пошкодженні клітин гіпофіза розвивається захворювання під назвою гіпопітуїтаризм. Це ушкодження розвивається через аутоімунного чи променевого на організм. Тоді гіпопітуїтаризм називається первинним. Основний фактор, який призводить до розвитку патологічних процесів у гіпофізі –; підвищений внутрішньочерепний тиск у порожнині турецького сідла, де розташовується гіпофіз. Клінічні прояви симптомів виникають у разі порушення 70% клітин гіпофіза. Ознаки пангіпопітуїтаризму розвиваються при пошкодженні 90% клітин аденогіпофіза.
Вторинний гіпопітуїтаризм обумовлений зниженням контролю гіпоталамуса над гіпофізом. Рилізинг-гормони контролюють не тільки функцію гіпофіза, а й проліферацію його клітин. Так, за порушення регуляції з боку гіпоталамуса клітини гіпофіза атрофуються.
При ушкодженні гіпофіза порушення його функції відбувається поступово та послідовно. Спочатку порушується секреція СТГ, потім секреція гонадів, пізніше ЛГ і ФСГ, далі ТТГ, АКТГ – в останню чергу.
Клінічна картина гіпопітуїтаризму. Симптоми порушення функції гіпофіза
Симптоми гіпопітуїтаризму можуть розвиватися блискавично чи поступово. При нейрохірургічних операціях щодо пухлини гіпофіза або крововиливу в нього симптоматика розвивається гостро. При повільному зростанні гормонально неактивної мікроаденоми гіпофіза прогресування захворювання повільне.
Хворі можуть відзначати лише незначні неспецифічні скарги – біль голови, втома, підвищена стомлюваність, зменшення толерантності до фізичних навантажень. Часто з моменту появи перших скарг до встановлення діагнозу проходить кілька років.
Від того, вироблення яких гормонів порушується, залежить і симптоматика.
Дефіцит гормону росту:
- збільшення вмісту жирової тканини та зменшення м'язової маси;
- часті переломи кісток;
- зменшення сили в м'язах, зниження витривалості до фізичних навантажень;
- задишка через зниження скорочувальної функції міокарда;
- зниження основного обміну;
- витончення та сухість шкірних покривів, порушення сну;
- порушення психіки - схильність до апатії, депресії, порушення самооцінки.
Недостатність гонадотропних гормонів (вторинний гіпопітуатаризм)
У жінок:
- безпліддя, аменорея та порушення регулярності менструального циклу за типом олігоменореї;
- атрофічні зміни слизової оболонки піхви;
- зменшення або зникнення оволосіння статевих органів;
- атрофічні зміни у молочних залозах;
- зниження статевого потягу або повна відсутність;
- ослаблення пам'яті, інтелектуальної активності;
- порушення сечовипускання, нетримання сечі.
Симптоми у чоловіків:
- зниження або відсутність статевого потягу, ослаблення адекватних ерекцій;
- відсутність сім'явипорскування, ослаблення інтенсивності оргазму;
- зменшення кількості волосся на тілі та обличчі, їх витончення, блідість шкірних покривів;
- зменшення пігментації та складчастості мошонки, зниження щільності та еластичності яєчок.
Тривалий дефіцит статевих гормонів провокує розвиток остеопорозу, порушення в обміні ліпідів та ранній розвиток атеросклерозу в обох статей.
Недостатність тиреотропних гормонів:
- збільшення маси тіла;
- атонічні зміни в органах ШКТ, запори, брадикардія, зниження артеріального тиску;
- сухість і блідість шкіри, посилене випадання волосся на голові;
- сонливість, млявість, апатія, зниження розумової та фізичної активності.
Недостатність АКТГ (вторинний гіпокортицизм):
- зниження маси тіла, сильна слабкість та стомлюваність;
- схильність до гіпоглікемії, нудота, блювання вранці;
- порушення апетиту, біль у животі;
- ортостатична АГ, зниження артеріального тиску.
Діагностика та лікування порушень секреції гормонів гіпофіза
Для діагностики використовують лабораторні дослідження (аналіз крові на гормони), інструментальні методи (МРТ головного мозку, остеоденситометрію) та ретельно зібраний анамнез.
Лікування проводять з метою усунення симптомів, зменшення нестачі гормонів та усунення причин гіпопітуїтаризму.
Медикаментозне лікування включає заміщення недоліків гормонів синтетичними гормонами тієї ж групи та контроль їх ефективності.
Немедикаментозне лікування включає лікувальну фізкультуру, раціональне харчування. При адреналовому кризі показано термінову госпіталізація. Хірургічне лікування може знадобитися для усунення причин гіпопітуїтаризму (об'ємної освіти в галузі зорового перехрестя та турецького сідла).
Поділіться:
Додати коментар