Клінічні прояви та діагностика саркоми Капоші

Саркома Капоші (ангіосаркома Капоші, ангіоретикульоз Капоші, множина геморагічна саркома) – злоякісна багатовогнищева хвороба, ймовірно, пухлинної природи, що виникає в дермі і походить з кровоносних і лімфатичних судин, осередки локалізуються частіше у дистальних відділах верхніх та нижніх кінцівок. На початковій стадії в дермі розростаються судини капілярного типу з широкими просвітами. Ендотеліальні клітини збільшені, витягнуті, ядра неправильної форми, гіперхромні. Васкулярні проліферати оточені набряковою сполучною тканиною, інфільтрованою лімфоцитами та плазмоцитами. Розширені безкровні капілярні простори розділені прошарками колагенових волокон.

Клінічні прояви та стадії саркоми Капоші

Розрізняють класичну (ідіопатичну) саркому Капоші та СНІД – асоційовану (епідемічну). Класична саркома Капоші протікає тривало, рідко генералізується із поразкою внутрішніх органів. СНІД – асоційована – може бути єдиним проявом ВІЛ-інфекції, зазначає estet-portal.com. Спочатку з'являються дрібні яскраво-рожеві або блакитні плями. що нагадують гематому. Можлива поява червоних ущільнених бляшок. Надалі з'являються темно-червоні, фіолетові або майже чорні болючі вузли, виразки.

Саркома Капоші може розвиватися на тлі прийому імуносупресантів після трансплантації органів або тривалого застосування препаратів з приводу хронічних дерматозів.

Спочатку прояви на шкірі обмежені, згодом хвороба набуває агресивного характеру. При зниженні дози імуносупресантів шкірні та вісцеральні прояви у 24-80% випадків регресують.

За клінічною картиною виділяють такі стадії саркоми Капоші:

• Плямиста стадія – характеризується окремими червонувато-синюшними або червонувато-бурими плямами неправильної форми діаметром до 1-5 см з гладкою поверхнею.
• Папульозна стадія - при ній пухлина має сферичну або напівсферичну форму, діаметр 2мм – 1 см, колір від рожевого до червоно-синюшного з коричневим відтінком, щільноеластичну консистенцію.
• Пухлинна стадія – для неї характерні множинні вузли червоно-синюшного або синюшно-бурого кольору, м'які або щільно-еластичні при пальпації, діаметром 1-5см. Вузли, збільшуючись у розмірі, зливаються в бугристі хворобливі утворення, згодом покриваються виразками з рясними виділеннями та неприємним запахом. Виразки інвазують у підшкірну жирову клітковину, часто кровоточать. Уражені кінцівки набрякають, покриваються геморагічною висипкою, рідко є бульбашки з кров'яним вмістом. При саркомі Капоші часто збільшуються лімфатичні вузли, а лімфатичні вузли у 10-12% випадків уражаються слизові оболонки рота, рідше статевих органів.

Аспекти діагностики та лікування саркоми Капоші

Діагностика саркомі Капоші ґрунтується на клінічній картині та результатах гістологічного дослідження. Хворих на саркому Капоші обов'язково обстежують на ВІЛ-інфекцію.

Саркому Капоші  слід диференціювати з псевдосаркомою Капоші, гемангіомою, піогенною гранульомою, високодиференційованою ангіосаркомою.

При патогістологічному дослідженні біоптату ураженої шкіри виявляється хаотичний незакінчений ангіогенез, проліферація веретеноподібних клітин, розростання грануляційної тканини різного ступеня зрілості, інфільтрованої імунокомпетентними клітинами (лімфоцитами, плазматичними клітинами та макрофагами). На початковій стадії у верхній частині дерми розростаються судини капілярного типу з широкими просвітами.

Лікування саркоми Капоші не завжди ефективно, існуючі засоби (аплікації 30% мазі проспидину, променеві методи, кріотерапія, хіміотерапія, аплікації динітрохлорбензолу, ін'єкції інтерферону-альфа), викликають лише тимчасову ремісію. Для великих або болючих вогнищ застосовують рентгенівське опромінення.

Помітний терапевтичний ефект у перебігу хвороби настає після системного застосування проспидину та цитостатиків.

Хворим на СНІД – асоційованою саркомою Капоші призначають також препарати, що застосовуються для лікування ВІЛ – інфікованих.