Применение ретиноидов в лечении акне: быть или не быть

Лікування акне — глобальне питання, яке турбує багатьох дерматологів. Для терапії цього захворювання важливий комплексний підхід, оскільки вугрова ураження може бути зумовлена ​​проблемами ендокринної, травної та нервової систем. Сучасні ефективні препарати для боротьби з акне — це ретиноїди. Ці ліки впливають на патогенетичні механізми виникнення вугрів. Але, незважаючи на високу ефективність цих препаратів, побічні ефекти ретиноїдів є досить серйозною проблемою, яка потребує особливої ​​уваги. На estet-portal.com Ви зможете детальніше ознайомитись із цим питанням.

Побічні ефекти ретиноїдів та методи їх корекції

Ретиноїди зайняли стійку позицію у схемах терапії вугрової хвороби. Ці препарати сприяють нормалізації процесів клітинного поділу, уповільнюють проліферацію епітелію сальних залоз і утворення детриту. В результаті — знижується утворення шкірного сала, покращується його евакуація. Також ретиноїди здатні надавати протизапальний та імуномодулюючий ефект. Але використання цих препаратів може призвести до серйозних побічних ефектів, серед яких найбільш значущі - ембріотоксичний і тератогенний.

Побічні ефекти ретиноїдів:
&bb;  місцеві та системні побічні ефекти ретиноїдів;
•    способи контролю побічних ефектів ретиноїдів;
•    лікування основних побічних ефектів ретиноїдів.

Місцеві та системні побічні ефекти ретиноїдів

Ретиноїди локальної дії  часто негативно впливають на шкіру. Ці препарати активно впливають на процеси проліферації епітелію, у зв'язку з чим, навіть при незначному перевищенні дози, виникають такі поразки як: ="follow">хейліт, витончення і ламкість нігтьових пластин і волосся, алопеція і дерматит, що найчастіше вражає обличчя і область навколо губ.

Найнебезпечніший побічний ефект ретиноїдів, особливо влітку — це фоточутливість, яка  провокує пігментацію чутливих ділянок шкіри.

Негативний вплив ретиноїдів не обмежується місцевими змінами. Системні ураження включають порушення:
•    репродуктивної системи, а саме — ембріотоксичність;
•    системи травлення (функціональна диспепсія);
•    нервової системи (емоційна лабільність, головний біль);
•    системи крові (підвищення рівня тригліцеридів плазми, що веде до розвитку атеросклерозу).
У зв'язку з цими побічними ефектами, ретиноїди слід призначати обережно, під контролем лабораторних показників та стану пацієнта.

My default image

Способи контролю побічних ефектів ретиноїдів

Щоб уникнути негативного впливу на плід, лікування ретиноїдами можна доповнити гормональною контрацепцією, яка зазвичай триває навіть після припинення використання препарату. Для деяких ретиноїдів цей період становить близько двох років, для інших, більш сучасних препаратів – mdash; кілька тижнів. Щоб зробити прояви місцевих побічних ефектів, таких як лущення та гіперемія, менш вираженими — необхідно уникати контакту з сонцем, не використовувати кератолітичні засоби, а також відмовитися від косметичних процедур, що травмують. Також під час лікування ретиноїдами обов'язково проводиться контроль таких показників крові, як рівень тригліцеридів та активність печінкових ферментів. Рекомендовано перевіряти ці дані через місяць після курсу лікування та кожні три місяці надалі.

Лікування основних побічних ефектів ретиноїдів

У багатьох пацієнтів на першому тижні використання проявляється такий побічний ефект ретиноїдів, як фаціальний дерматит, який характеризується почервонінням, свербінням та лущенням. Це результат витончення шкірного покриву, який стає сухим і чутливим, а отже, вимагає додаткового захисту та догляду.

Після терапії ретиноїдами шкіра легко травмується, тому бажано обмежити її очищення за допомогою засобів, що містять абразивні частинки, і віддати перевагу міцелярній воді.

У подальшому шкіра адаптується до дратівливої ​​дії ретиноїдів, і побічні ефекти зникають протягом декількох днів. Якщо ж позитивна динаміка відсутня – можна скоротити обсяг та кількість нанесення препарату. Також коротким курсом призначаються кортикостероїди.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити