Системний червоний вовчак (ВКВ) − системне захворювання сполучної тканини, що розвивається на основі генетично обумовленої недосконалості імунорегуляторних процесів, що призводить до утворення безлічі антитіл до власних клітин та їх компонентів, а також виникнення імунокомплексного запалення, наслідком якого є ураження багатьох органів і систем.
В основі розвитку ВКВ − втрата імунологічної толерантності, поліклональна В-лімфоцитарна активація та продукція антитіл, що реагують із широким спектром аутоантигенів, які зумовлюють полісистемний характер патологічного процесу. Які зміни шкіри відбуваються при системному червоному вовчакучитайте на estet-portal.com.
- Особливості течії системного червоного вовчака
- Шкіра при системному червоному вовчаку
- Стратегії лікування шкірних проявів системного червоного вовча ки
Особливості течії системного червоного вовчака
ВКВ − Найбільш важке і поширене хронічне захворювання, яке при ураженні життєво важливих систем і органів, є потенційно небезпечним для життя, але в більшості випадків ВКВ характеризується розвитком хронічного виснажливого для пацієнта патологічного стану.
Читайте нас у Instagram!
Рівень захворюваності на ВКВ у загальній популяції залежить від її окремих характеристик (зокрема віку, статі, раси, етнічних/національних параметрів та від періоду року, коли проводиться збір даних), а також від змін у загальноприйнятих класифікаційних критеріях.
>Загострення ВКВ можуть виникати в період швидких гормональних змін.
Протягом менструального циклу характерні циклічні коливання активності захворювання. Для пацієнток з дебютом захворювання в постменопаузальний період характерні нижча активність захворювання і кращий прогноз.
Шкіра при системному червоному вовчаку
Кожна форма вовчаку є другим за частотою виникнення клінічним проявом ураження шкіри, яке виникає майже у 85% хворих. Крім того, існує значна кількість пацієнтів з симптоматикою, характерною для шкірного люпуса, причому останній може виникати в 2 або 3 рази частіше за ВКВ.
Які гормональні та метаболічні патології призводять до розвитку вугрової хвороби?
Серед тригерних факторів виникнення шкірного люпусу прийнято розглядати:
- УФ-опромінення;
- лікарські засоби;
- гормони;
- стрес;
- віруси;
- травматичне пошкодження шкіри.
Що може спровокувати загострення атопічного дерматиту?
В індукції виникнення специфічних уражень при шкірному люпусі відіграють роль: апоптоз, некроз, процес залучаються Т- і В-лімфоцити і плазмоцити. Крім того, важлива участь аутоантитіл та наявність функціональних та органічних змін у судинах.
В свою чергу, специфічні шкірні прояви ВКВ прийнято класифікуватизалежно від гостроти процесу на:
- гострий шкірний люпус (виникає у 30-50% пацієнтів зі специфічними ураженнями шкіри);
- підгострий шкірний люпус (10-15% хворих зі специфічними ураженнями кожи);
- хронічний шкірний люпус (15-20% хворих відповідно).
Стратегії лікування шкірних проявів системного червоного вовчака
Всі сучасні терапевтичні стратегії лікування шкірних проявів ВКВ базуються виключно на індивідуальних повідомленнях у літературі, а також на тривалому досвіді дерматологів.
Такий стан речей пояснюється гетерогенністю спектра клінічних проявів уражень шкіри при ВКВ, недостатній кількості подвійних сліпих рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень та застосування лікарських засобів, переважно офіційно «схвалених». для застосування при цьому виді патології.
Серед основних напрямів оптимальної терапевтичної стратегії ведення хворих зі шкірними проявами ВКВ необхідні виділити такі:
- захист від УФ-опромінення;
- місцева терапія;
- системна терапія.
Традиційні рекомендації щодо захисту хворих на ВКВ від УФ-опромінення:
- Мінімізація впливу УФ-опромінення, яке досягається запобіганням перебування на сонці з 10.00 до 16.00. Важлива щоденна перевірка УФ-індексу;
- Уникати прийому фотосенсибілізуючих засобів;
- Використовувати захисні засоби від УФ-опромінення: носити капелюхи та захисний одяг, використовувати вдома та в машині блокуючі УФ-плівки. Використовувати захисні креми та лосьйони широкого спектру від УФА та УФВ.
Як експериментальні засоби захисту від УФ-опромінення розглядають антиоксиданти, засоби підвищення меланогенезу, стимулювання засмаги тимідин-нуклеотидами та нейтралізації активностіNF-kB.
Які методи діагностики в дерматології мають найбільше значення для фахівця?
До засобів місцевої терапії уражень шкіри при вовчаку належать глюкокортитоїди, які застосовують зовнішньо, у пов'язках та аплікаціях. Крім того, серед інших препаратів хотілося б відзначити препарати на основі кальциневрину (0,1% мазь такролімусу, 1% крем пімекролімусу).
Ще більше корисної інформації на нашому YouTube-каналі:
Поділіться:
Додати коментар