Подходы к лечению инфекционных заболеваний нижних дыхательных путей

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), інфекційні захворювання дихальних шляхів, у тому числі пневмонія, є однією з основних причин втрати працездатності та смерті населення в усьому світі.

У свою чергу, нераціональне застосування антибактеріальних препаратів призвело до появи однієї з найактуальніших проблем XXI століття − антибіотикорезистентності.

Докладніше про сучасні підходи до лікування інфекційних захворювань дихальних шляхів, зокрема пневмонії, а також групи ризику даного захворювання читайте у статті на estet-portal.com.

Антибіотикорезистентність у лікуванні інфекційних захворювань нижніх дихальних шляхів

Нещодавно було опубліковано результати британського дослідження Review on Antimicrobial Resistance, згідно з яким у 2050 році кількість смертей, викликаних антибіотикорезистентністю, перевищуватиме показники смертності від онкологічних захворювань та цукрового діабету разом узятих.

Читайте нас у Instagram!

Таким чином, на сьогодні раціональна антибіотикотерапія при інфекційних захворюваннях дихальних шляхів має винятково важливе значення.

Результати дослідження P. Daniel і співавторів показали, що ранній початок антибіотикотерапії (до 4 годин з моменту встановлення діагнозу) асоціюється з низьким рівнем смертності від гострих інфекційних захворювань дихальних путїй.

Які симптоми говорять про розвиток туберкульозу очей

Групи ризику гострих інфекційних захворювань дихальних шляхів

Залежно від наявності супутньої патології, що передує антибіотикотерапії, тяжкості перебігу захворювання та оцінки несприятливих прогностичних факторів розрізняють три групи ризику пацієнтів з пневмонією.

1. До першої групи належать хворі з нетяжким перебігом пневмонії, які не потребують госпіталізації, які не мають модифікуючих факторів.

До модифікуючих факторів належать:

  • вік> 65 років;
  • хронічний алкоголізм;
  • множинна супутня патологія;
  • імунодефіцит (у тому числі прийом кортикостероїдів);
  • паління.
У близько 50% пацієнтів не вдається ідентифікувати збудника пневмонії, а отже проведення рутинної мікробіологічної діагностики недоцільно.

Збудниками, які найчастіше викликають розвиток пневмоній першої групи, є:

  • Streptococcus pneumoniae;
  • Mycoplasma pneumoniae;
  • Chlamydophila pneumoniae;
  • Haemophilus influenza;
  • респіраторні віруси.

У менеджменті пневмоній першої групи антибіотиком вибору є амоксицилін (перорально), як альтернатива можуть застосовуватися макроліди або доксициклін.

My default image

2. До другої групи належать пацієнти з нетяжким перебігом пневмонії, які не потребують госпіталізації, які мають супутню патологію:

  • хронічний бронхіт;
  • ниркова або серцева недостатність;
  • цукровий діабет;
  • захворювання печінки різної етіології;
  • хронічний алкоголізм.

Найбільш поширеними збудниками пневмоній у другій групі є:

  • Streptococcus pneumoniae;
  • Haemophilus influenza;
  • Staphylococcus aureus;
  • Moraxella catarrhalis.

Як і в першій групі проведення рутинної мікробіологічної діагностики є малоінформативним і практично не впливає на вибір антибіотиків.

При проведенні лікування антибіотиком вибору є амоксицилін / клавуланова кислота, як альтернатива можуть застосовуватися фторхінолони III- IV покоління або цефдиторен.

3. До третьої групи належать пацієнти з нетяжким перебігом пневмонії, які потребують госпіталізації до терапевтичного стаціонару.

Найчастіше збудниками пневмоній у третій групі пацієнтів є:

  • Streptococcus pneumoniae;
  • Haemophilus influenza;
  • атипові збудники;
  • грамнегативні бактерії.

Під час проведення мікробіологічної діагностики у 10-40% випадків виявляють наявність змішаної флори.

Оновлені рекомендації щодо діагностики та лікування захворювань, спричинених вірусом простого герпесу

Менеджмент пневмонії третьої групи передбачає застосування комбінації захищених амінопеніцилінів парентерально та макроліду перорально / цефалоспорини III покоління та макроліду перорально.

В якості альтернативи можуть застосовуватися фторхінолони III-IV покоління або комбінація антибіотиків груп карбапенемів та макролідів.

Емпірична антибіотикотерапія негоспітальної пневмонії

Емпірична антибіотикотерапія при негоспитальной пневмонії включає кілька пунктів:

1. Амбулаторне лікування, без коморбідності, ризику MRSA та P. Aeruginosa:

  • Амоксицилін 1 г 3 рази на добу 5-7 днів;
  • Азитроміцин 500 мг 1 раз на добу одноразово, далі - 250 мг 1 раз на добу 4 дні;
  • Кларитроміцин 500 мг двічі на добу 7 днів;
  • Доксициклін 100 мг двічі на добу 5-7 днів.

My default image

2. Амбулаторне лікування пневмонії за наявності коморбідності:

  • Амоксицилін/клавуланова кислота 500/125 мг 3 рази на добу або 875/125 мг 2 рази на добу або цефуроксим 500 мг 2 рази на добу у поєднанні з макролідами;
  • Левофлоксацин 750 мг 1 раз на добу 5 днів;
  • Моксифлоксацин 400 мг 1 раз на добу 5-7 днів;
  • Геміфлоксацин 320 мг 1 раз на добу 5-7 днів.

На замітку подорожуючим: вірус Ебола

Таким чином, на сьогоднішній день існують чіткі рекомендації щодо менеджменту пацієнтів з негоспитальною пневмонією та вибору емпіричної антибіотикотерапії.

Основною раціональною антибіотикотерапією є:

  • правильний вибір антибактеріального препарату;
  • його оптимальне дозування;
  • тривалість застосування.

Це дозволяє суттєво знизити тягар інфекційних захворювань, а також однієї з головних проблем сучасної медицини − антибіотикорезистентності.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити