Чому формується та як проявляється уретероцеле?

Дефект будови сечоводу, що характеризується кістозним розширенням дистального його відділу, називається уретероцеле. При цьому кістозне розширення вибухає у порожнину сечового міхура. Ця патологія діагностується у дитячому віці і може супроводжуватися подвоєнням сечоводу. Кіста сечоводу може бути як одностороннім, так і двостороннім. Виділяють ектопічне, пролабіруюче та просте уретероцеле. Які особливості цих видів уретероцелі? Чому формується кіста сечоводу, і якими симптомами вона проявляється?

Характеристика видів уретероцеле. Ступені вродженої кісти сечоводу

Ектопічна кіста сечоводу локалізується в атипово розташованому сечоводі, який відкривається в уретру, дивертикул сечового міхура або напередодні піхви.

Пролабуючий варіант уретероцеле у дівчаток через сечівник може виходити назовні. Зовнішньо освіта має темно – багряний колір, покрито виразкою слизової оболонкою. У хлопчиків уретероцеле, що пролабує, виходить у простатичний відділ уретри, що викликає гостру затримку сечовипускання. Всі симптоми при розвитку кісти сечоводу читайте на estet-portal.com. Уретероцеле може бути первинним (вродженим) та вторинним.

Існує 3 ступені вродженого уретероцеле:

• 1 ступінь – характеризується невеликим розширенням внутрішньоміхурового відділу сечоводу. Це не супроводжується змінами функції верхніх сечовивідних шляхів;
• 2 ступінь – кіста великого розміру, її розвиток супроводжується розвитком уретерогідронефрозу;
• 3 ступінь – характеризується, крім уретерогідронефрозу, вираженими порушеннями функції сечового міхура.

Причини уретероцеле та механізм розвитку клінічних проявів

Як правило, уретероцеле розвивається на тлі подовження інтрамурального сегмента сечоводу та звуження його гирла. Таке звуження розвивається і натомість дефіциту м'язових волокон у дистальному відділі сечоводу. Дослідники стверджують, що кіста сечоводу розвивається через порушення іннервації нижніх відділів сечоводу та сусідніх тканин.

Кіста сечоводу завжди супроводжується порушеним відтоком сечі. Це підвищує гідростатичний тиск, що призводить до перерозтягування стінки сечового міхура, після чого вона вибухає у внутрішньоміхуровий відділ сечового міхура. Порожнина уретероцеле оточена стінками сечоводу з одного боку і стінкою сечового міхура, що розшарувалася, з іншого боку. Усередині уретероцеле містяться конкременти та гнійна сеча.

Порушення сечовиділення супроводжується застоєм сечі, що призводить до інфікування тканин системи виділення. Розвивається цистит, пієлонефрит, формуються сечові камені, що провокують нефросклероз та втрату функції нирки.

Придбане уретероцеле формується внаслідок утиску сечового каменю в інтрамуральному сегменті сечоводу.

Симптоми, можливі ускладнення та лікування уретероцеле

Уретероцеле проявляється порушенням сечовипускання та больовими відчуттями. Кіста сечоводу великого розміру може займати великий обсяг сечового міхура, обмежуючи його порожнину. Це супроводжується прискореним сечовипусканням, сеча виділяється невеликими порціями.

Якщо випинання гирла перекриває інший сечовод, розвивається гострий гідронефроз із тотальним порушенням відтоку сечі. Такий стан проявляється гострими болями приступоподібними, схожими на напад ниркової коліки.

У жінок опущення уретероцеле в уретру супроводжується повною затримкою сечі. При спробі сечовипускання у жінок можливе пролабування кісти з виходом назовні. Випадання кісти має інтермітуючий характер і самостійно вправляється. Можливе обмеження і некротизація уретероцелі, що випав в уретрі.

Пацієнт з уретероцеле скаржиться на постійні ниючі болі в попереку та здухвинній ділянці, хворобливе сечовипускання, постійні рецидивні інфекції сечовивідних шляхів та лихоманку. Також відзначають дуже різкий неприємний запах сечі.

При перших проявах уретероцелі пацієнту важливо звернутися до уролога для діагностики стану та своєчасного лікування з метою запобігання ускладненням. Лікування уретероцеле здійснюється лише хірургічним шляхом.