Почесуха не відноситься до небезпечних для життя захворювань, але за рахунок найсильніших проявів свербежу вона настільки знижує якість життя пацієнтів, що вимагає невідкладного і серйозного лікування. Крім того, сильний свербіж; стає причиною глибоких екскоріацій, що може призвести до приєднання вторинної інфекції. Висипання на шкірі, які характеризуються як сверблячка, або пуриго, мають дуже характерні прояви на розгинальних поверхнях рук і ніг, так що не становлять діагностичних труднощів. Про особливості діагностики та лікування сверблячки читайте на Estet-portal.com.
Як виглядає сверблячка і чому вона розвивається
Причиною розвитку сверблячки фахівці називають сенсибілізацію організму, через що в шкірі розвивається алергічне запалення. Сприятливими факторами для появи висипань на шкірі стають:
- схильність до алергічних реакцій;
- порушення в роботі травного тракту;
- дисбактеріоз;
- глисті інвазії;
- захворювання печінки;
- цукровий діабет;
- нервово-емоційні розлади;
- укуси комах.
Почесуха проявляється висипаннями на шкірі у вигляді маленьких вузликів з бульбашкою по центру, які покривають розгинальні поверхні кінцівок. У дорослих висип може пізніше поширитися на живіт, спину, сідниці, а в дітей віком досить великі елементи можуть з'явитися на долонях і стопах. Обличчя зазвичай не страждає. У дорослих вузлики досить щільні, буро-червоного кольору.
Захворювання може переходити до хронічної форми – вузлову сверблячку, коли висипання на шкірі з'являються в основному на розгинальній частині ніг, виглядають щільними великими кулястими папулами.
Небезпеки ускладнення сверблячки та принципи лікування
Головна небезпека сверблячки в тому, що через сильну сверблячку пацієнт пошкоджує цілісність шкірного покриву, що загрожує приєднанням бактеріальної інфекції, розвитком фурункульозу, піодермії, фолікуліту. У дітей сверблячка може перейти в атопічний дерматит або пруригінозну екзему.
Ще одним ускладненням можна вважати поступовий розвиток вираженої емоційної лабільності пацієнта, порушень сну, крайньої дратівливості, що викликано загальною інтоксикацією організму та свербінням.
Терапія сверблячки полягає, перш за все, у знятті сверблячки за допомогою антигістамінних та седативних препаратів, у тяжких випадках застосовують кортикостероїди як зовнішньо, так і малими дозами всередину. Рекомендовані ферментативні препарати, що покращують травлення, та дієта з включенням великої кількості кисломолочних продуктів, а також продуктів з високим вмістом вітамінів А, С, групи В. Важливо також своєчасним лікуванням запобігти будь-якому ризику вторинного інфікування. - вилікувати каріозні зуби, отит, синусит. Хороший ефект при сильному свербіжці дають ванни з відварами кори дуба, череди, з висівками.
Поділіться:
Додати коментар