У структурі гінекологічних патологій гіперпластичні процеси ендометрію складають досить великий відсоток. Ці патологічні процеси діагностуються у великої кількості жінок репродуктивного та старшого віку. До гіперпластичних процесів ендометрію відносяться безпосередньо гіперплазія ендометрію, поліпи ендометрію, а також передракові стани. Небезпека гіперпластичних процесів полягає в тому, що всі вони згодом можуть малигнізуватися, саме тому так важливо своєчасно виявляти та ефективно лікувати гіперпластичні процеси ендометрію.
Клінічна картина гіперпластичних процесів ендометрію
Гіперпластичні процеси ендометрію – це патологічна осередкова або дифузна проліферація залозистого та стромального компонентів слизової оболонки матки. За цієї патології саме залізисті структури переважно уражаються. Гіперпластичні процеси ендометрію можуть виникати у жінок будь-якого віку, але найчастіше діагностуються в періоді перименопаузи. Усі три види гіперпластичних процесів мають і схожі, і риси. При цьому клінічна картина патологічних процесів практично однакова, тому важливо використати максимально інформативні методи діагностики.
Гіперпластичні процеси ендометрію:
- етіологічні фактори гіперпластичних процесів ендометрію;
- характерні симптоми гіперпластичних процесів ендометрію;
- методи діагностики гіперпластичних процесів ендометрію.
Етіологічні фактори гіперпластичних процесів ендометрію
Патологічна трансформація ендометрію є складним біологічним процесом, який стосується практично всіх ланок нейрогуморальної регуляції організму жінки. Чільне місце у розвитку гіперпластичних процесів ендометрію приділяється порушенням гормонального фону, а саме абсолютної або відносної гіперестрогенії на тлі недостатньої здатності прогестерону пригнічувати естроген. Причини гіперестрогенії такі:
- ановуляція при персистенції або атрезії фолікулів;
- гормонпродукуючі утворення яєчників;
- порушення функцій гіпофіза або надниркових залоз;
- нераціональний прийом гормональних препаратів.
Важливу роль у розвитку гіперпластичних процесів ендометрію відіграють обмінно-ендокринні порушення організму. Серед негормональних факторів на розвиток патологічного процесу можуть впливати запальні процеси ендометрію, порушення тканинної рецепції та порушення в роботі імунної системи організму.
Характерні симптоми гіперпластичних процесів ендометрію
Клінічна картина гіперпластичних процесів ендометрію не є яскраво вираженою. У 10% пацієнток репродуктивного віку та 40% жінок у постменопаузі гіперпластичні процеси ендометрію протікають безсимптомно.
Основними клінічними проявами гіперпластичних процесів ендометрію є ациклічні маткові кровотечі, переважно метрорагії, рідше менорагії.
Поліпи ендометрію можуть проявлятися також больовим синдромом: пацієнтки скаржаться на переймоподібні болі внизу живота. Але поліпи досить часто не дають жодної клінічної картини, особливо у постменопаузі. Оскільки в основі гіперпластичних процесів ендометрію у пацієнток репродуктивного віку лежить ановуляція – безпліддя також є одним із симптомів патології.
Методи діагностики гіперпластичних процесів ендометрію
Діагностика гіперпластичних процесів ендометрію здійснюється за допомогою таких методів:
- трансвагінальне ультразвукове дослідження - це один з найбільш інформативних методів діагностики гіперпластичних процесів ендометрію. При гіперплазії ендометрію виявляється збільшення серединної маткової луни в передньому розмірі з неоднорідною акустичною щільністю, при поліпах – овоїдні або округлі включення в порожнини матки, що мають підвищену ехоплотність;
- гістероскопія - метод дає можливість детально вивчити стан слизової оболонки матки. При гіперплазії ендометрій потовщений, набряклий, у ньому визначається велика кількість залоз. При поліпах ендометрію порожнину матки протягом усього виконана поліповидними розростаннями;
- гістологічне дослідження зіскрібків слизової оболонки матки є методом, що дозволяє остаточно підтвердити діагноз гіперпластичних процесів ендометрію.
Поділіться:
Додати коментар