Ускладнення філерів у пацієнтів з ендокринопатіями: причини та стратегія лікування

Сьогодні серед усіх ендокринних захворювань є першими цукровий діабет та хвороби щитовидної залози. За поширеністю цукровий діабет стоїть на третьому місці після захворювань серцево-судинної системи та онкологічних патологій, а аутоімунним тиреоїдитом хворіють приблизно 8–12% жінок віком від 40 років.

Більшість пацієнтів ендокринолога становлять жінки, які зазвичай прагнуть виглядати молодо та привабливо незважаючи на свої недуги, а часом і всупереч їм. Серед усіх методів косметологічної корекції ознак старіння найбільшою популярністю користується контурна пластика.

Але якщо звернутися до інструкції із застосування будь-якого філера, то в розділі «Протипоказання» будуть вважатися цукровий діабет і аутоімунні захворювання (переважна більшість випадків хвороб щитовидної залози має саме аутоімунну природу). Тому косметологи зазвичай відмовляються вводити гелі пацієнткам із подібними недугами.

Прояви гіпотеріозної дермопатії Найбільш характерним проявом дермопатії при гіпотиреозі вважається виражений набряк за рахунок зниження кліренсу та збільшення синтезу гіалуронової кислоти. Крім муцинозного набряку, до клінічних проявів гіпотиреозної дермопатії відносять сухість, блідість шкіри, стоншення епідермісу з ділянками гіперкератозу, зниження шкірної температури, зниження сало- та потовиділення.

Особливості проведення косметичних процедур при гіпотиреозі

У пацієнтів з гіпотиреозом у стадії субкомпенсації або декомпенсації внаслідок порушення метаболізму гіалуронової кислоти у шкірі підвищено гідрофільність тканин. Тому в них дуже високий ризик розвитку тривалої набряклості після введення препаратів на основі ГК та ймовірність контурування гелю над поверхнею шкіри. Стандартні протинабрякові заходи зазвичай малоефективні. На тлі дефіциту гормонів ЩЗ та супутньому порушенні імунітету можливе погане загоєння та тривале, але не надто бурхливе запалення у місцях введення гелю. З іншого боку, внаслідок уповільненої деградації ЦК тривалість збереження естетичного результату може збільшуватись.

Найчастіша причина гіпотиреозу – аутоімунний тироїдит (АІТ), а аутоімунні хвороби стоять у переліку протипоказань до контурної пластики. Однак, на відміну від системних аутоімунних захворювань, антитіла виробляються виключно до ЩЗ, і до жодних інших органів. Лікування АІТ полягає не у впливі на аутоімунний процес, а лише у компенсації дефіциту гормонів щитовидної залози призначенням L-тироксину. У доповіді було представлено кілька клінічних випадків застосування філерів у пацієнток із гіпотиреозом.

Зокрема, у однієї з пацієнток з погано компенсованим гіпотиреозом спостерігався тривалий виражений набряк після ниткового ліфтингу АПТОС та контурної пластики носогубних складок за допомогою 1 мл філера на основі гіалуронової кислоти. Після процедури тредліфтингу і контурної пластики у пацієнтки розвинувся набряк, що стійко зберігався протягом місяця, незважаючи на всі набряклі процедури (Кріоліфт, мікроструми). При гормональному аналізі крові було виявлено невелике збільшення рівня ТТГ за нормальних показників тиреоїдних гормонів (Т3 і Т4), що свідчило про недостатню компенсацію гіпотиреозу (субклінічний гіпотиреоз). Після корекції дози L-тироксину, що приймається, набряклість тканин самостійно вирішилася повністю протягом 2 тижнів.

>

Інша пацієнтка звернулася з проханням підняти куточки губ та усунути зморшки-маріонетки. При опитуванні з'ясувалося, що за 2 роки до цього пацієнтці проводилася корекція носогубних складок за допомогою філлера на основі гіалуронової кислоти. Огляд показав, що у нижній третині носогубних складок є безболісні, м'які вибухання. Ультразвукове дослідження підтвердило припущення про наявність у цій галузі скупчення залишків філера, який не зруйнувався навіть за 2 роки. Введення гіалуронідази дозволило швидко усунути цей дефект.

Пацієнтці було рекомендовано гормональне обстеження, яке виявило гіпотиреоз. Загалом, пацієнтам з добре компенсованим на лікуванні гіпотиреозом (стійкі нормальні показники ТТГ, Т3 та Т4 протягом не менше півроку) та відсутністю клінічних симптомів можна вводити філери на основі ГК, хоч і з деякою обережністю. Якщо ж діагноз гіпотиреозу встановлений нещодавно (менше року), перебіг захворювання нестабільний (доза прийнятого L-тироксину потребує частого моніторингу та корекції), від контурної пластики слід утриматися. Крім того, введення філерів не проводиться пацієнтам із вузловими утвореннями щитовидної залози без ретельного обстеження для виключення злоякісного процесу та укладання ендокринолога.

Тиреотоксикоз – стан, протилежний гіпотиреозу, і є клінічним синдромом, пов'язаним з надмірною продукцією гормонів щитовидною залозою. В умовах гіпертиреозу шкіра пацієнтів стає тонкою, гладкою, теплою на дотик. Результатом компенсаторної активації механізмів тепловіддачі є підвищення вологості шкіри та потовиділення, що значно посилюються навіть за мінімального фізичного навантаження.

Дерматологічні симптоми тиреотоксикозу

Найчастішими дерматологічними симптомами тиреотоксикозу є свербіж та алопеція. Іноді зустрічається також гіперпігментація, долонно-підошовний гіперкератоз, кропив'янка, свербіж. Характерна також пальмарна еритема. Найчастіше синдром тиреотоксикозу зустрічається при багатовузловому токсичному зобі чи хворобі Грейвса. У багатьох (але далеко не у всіх) пацієнтів із хворобою Грейвса внаслідок гіпертрофії та набряку ретробульбарного жиру розвивається екзофтальмія. При тяжкому та тривалому перебігу захворювання може формуватися специфічна перитібіальна мікседема.

Особливості проведення косметичних процедур при тиреотоксикозі

З точки зору ризиків для здоров'я тиреотоксикоз є більш серйозною проблемою, ніж гіпотиреоз. Тому без стійкої компенсації тиреотоксикозу проводити будь-які травмуючі косметичні процедури категорично не можна! Будь-яка стресова хвороблива процедура може спричинити різке погіршення стану пацієнта. Крім того, при нелікованому тиреотксикозі ефективність контурної пластики буде меншою, оскільки руйнування філерів буде проходити зі збільшеною швидкістю. На фоні лікування тиреостатиками від будь-яких ін'єкцій також варто утриматися, тому що імунітет у цей період може бути дещо знижений, а схильність до кровоточивості – . збільшитися.

За наявності тиреотоксичної офтальмопатії введення біоревіталізантів та філерів на основі ГК краще не проводити, оскільки це може спричинити додатковий набряк бульбарної клітковини з погіршенням стану пацієнта. Таким чином, введення філерів у пацієнтів з тиреотоксикозом можливе лише у разі стійкої ремісії протягом не менше року після повного припинення тиреостатичної терапії.

Цукровий діабет – група ендокринних захворювань, що розвиваються внаслідок абсолютної або відносної недостатності гормону інсуліну, у результаті формується гіперглікемія. Цукровий діабет буває двох видів: інсулінозалежний (ЦД 1-го типу) та інсулінонезалежний (ЦД 2-го типу). В основі ЦД 1-го типу лежить генетична схильність та розвиток імунної агресії проти власної підшлункової залози, що призводить до повного руйнування клітин, що виробляють інсулін. В основі ЦД 2-го типу також лежить генетична схильність у сукупності з впливом факторів довкілля, таких як надмірне споживання висококалорійної їжі та низька фізична активність. По суті це два абсолютно різні захворювання, але клінічні прояви,

Дерматологічні симптоми цукрового діабету

Близько 30% хворих на цукровий діабет мають патологічні зміни з боку шкірних покривів. Шкіра стає грубою на дотик, тургор її знижується, розвивається сухість, лущення. Нерідко розвивається виражене жовте фарбування шкіри. Нігті деформуються та потовщуються, розвивається піднігтьовий гіперкератоз. Часто дерматологічні прояви, такі як свербіж шкіри, сухість шкіри та слизових, рецидивні шкірні інфекції (грибкові, паразитарні, бактеріальні), можуть виступати як сигнальні ознаки діабету. Шкірні прояви можуть виявлятися за кілька років до встановлення діагнозу діабету, а можуть бути першим симптомом або проявитися вже під час лікування.

Особливості проведення косметичних процедур при цукровому діабеті

Цукровий діабет небезпечний своїми ускладненнями, в основі яких лежать порушення харчування тканин через пошкодження мікросудин і нервів, що здійснюють регуляцію життєдіяльності різних органів. Найбільш серйозними ускладненнями є ураження нирок, очей, м'яких тканин нижніх кінцівок з розвитком спочатку виразок, а потім і гангрени. Люди, які страждають на цукровий діабет, мають підвищений ризик розвитку різних ускладнень, насамперед гнійно-запальних. При цукровому діабеті порушується імунітет, страждають на мікросудини у всіх органах і тканинах, в шкірі -; в тому числі. Це призводить до того, що будь-яка травматизація може дати початок серйозному нагноєнню.

Таким чином, контурну пластику пацієнтам із цукровим діабетом проводити можна, але тільки з великою обережністю та багатьма обмеженнями. Протипоказана контурна пластика пацієнтам, які отримують інсулін, оскільки висока ймовірність того, що вони вже мають зміни мікросудин і підвищена реактивність тканин. Не йдеться про введення філерів пацієнтам з погано контрольованим діабетом (з частими епізодами підйому рівня глюкози крові та підвищенням глікованого гемоглобіну), або з наявними ускладненнями.

Якщо ж діабет був встановлений нещодавно (менше 5-7 років), відсутні ускладнення, він добре компенсується дієтою або прийомом ліків (нормальні показники глюкози та глікованого гемоглобіну в крові), то контурну пластику проводити можна. Однак слід уникати глибоких супраперіостальних ін'єкцій, а в деяких випадках доцільно провести превентивний (3 дні) курс антибіотиків та протизапальних засобів. Бажано також заздалегідь провести курс ангіо- та нейротрофічної терапії (ліпоєва кислота), антиаггрегантних засобів (дипіридамол).

Таким чином, пацієнти з ендокринопатіями мають підвищений ризик розвитку побічних ефектів та ускладнень під час проведення контурної пластики. Однак симптоми та тяжкість ендокринних захворювань можуть варіювати у найширших межах. Тому при грамотній оцінці всіх факторів ризику введення філерів у частини пацієнтів все ж таки можливе.