Жовчні пігменти є продуктами розщеплення гема. Первинний продукт катаболізму гемма-тетрапіррол. Він в організмі за допомогою ферментів перетворюється на білірубін. Ці речовини у воді не розчиняються. Разом з білками крові – альбумінами білірубін потрапляє в печінку та кон'югується. Кон'югація в печінці робить з білірубіну водорозчинну речовину, і відбувається це за допомогою реакції з  глюкуроновою кислотою. Білірубін виділяється в жовч, яка надходить у кишечник, і таким чином виводиться з організму.

Механізми та цілі кон'югації білірубіну в печінці

Білірубін у вільному вигляді, який надходить із крові до печінки, зв'язується з глюкуроновою кислотою. Цей процес відбувається в гладкому ендоплазматичному ретикулумі за участю набору ферментів УДФ-глюкуронілтрансферази та УДФ-глюкуронової кислоти. При цьому синтезуються моно-і диглюкуроніди. Білірубін-глюкуронід - це прямий, пов'язаний або кон'югований білірубін.

Після утворення кон'югованого білірубіну він виділяється в жовчні протоки АТФ-залежним переносником. При попаданні в кишечник бактеріальна в-глюкуронідаза перетворює білірубін на вільний білірубін. При цьому невелика кількість прямого білірубіну може потрапляти з жовчі до крові міжклітинними проміжками. Таким чином, у плазмі крові присутні одночасно дві форми білірубіну - пряма і непряма.

Перетворення білірубіну в кишечнику. Види білірубіну

При попаданні з жовчних проток у кишечник кон'югований білірубін піддається дії кишкової мікрофлори, і прямий білірубін перетворюється на мезобілірубін та мезобіліноген (уробіліноген). Деяка частина цих сполук потрапляє у кров і переноситься у печінку. У печінці мезобілірубін та уробіліноген окислюються до ді- та трипіролів. У здоровому та нормально функціонуючому організмі такі сполуки білірубіну не потрапляють у сечу та кров людини. Вони повністю залишаються у клітинах печінки. Залишкова частина білірубіну в товстому кишечнику під дією мікрофлори перетворюється на стеркобілін, який забарвлює кал у коричневий колір. Таким чином, білірубін виводиться з організму.

obmen-bilirubina-v-organizme-prichiny-zheltukhi

Підвищений білірубін при порушенні процесу кон'югації

При зниженні активності білірубінглюкуронілтрансферази порушується процес кон'югації білірубіну в печінці та спостерігається підвищений білірубін за рахунок непрямого білірубіну. Такий процес спостерігається у немовлят, у яких фермент ще не функціонує належним чином. При цьому шкіра та склери жовтіють, а рівень білірубіну в крові не вище 150мг/л. Цей стан фізіологічний і проходить безвісти на другому тижні життя. У недоношених дітей жовтяниця затягується іноді до 4 тижнів. При цьому рівень білірубіну може досягати близько 200 мг/л. Така ситуація небезпечна тим, що може розвинутись білірубінова енцефалопатія.

Також є захворювання, яке не дає дозріти глюкуронілтрансферазі. Це захворювання щитовидної залози – гіпотиреоз. Білірубін при гіпотиреозі може досягати 350 мг/л.

Спадкові порушення кон'югації білірубіну в печінці

Існують патології та синдроми, які супроводжуються дефектами синтезу глюкуронілтрансферази та порушенням процесу кон'югації білірубіну в печінці.

  • Синдром Криглера – Наіяра, який має дві форми. 1 тип – повна відсутність глюкуронілтрансферази, 2 тип – часткова недостатність ферменту. Цей синдром успадковується за аутосомно-рецесивним типом. 1 тип може спричиняти підвищення концентрації білірубіну в крові до 340 мг/л. У дітей першого року життя синдром може викликати ядерну жовтяницю, що іноді призводить до летальних наслідків. При синдромі Криглера-Наіяра ефективна фототерапія, що дозволяє знизити рівень білірубіну до 50%. Але в наступних періодах можливий розвиток ядерної жовтяниці.

При другому типі синдрому гіпербілірубінемія менш висока. Відрізнити типи синдрому Криглера-Наіяра можна за ефективністю лікування фенобарбіталом. При другому типі рівень білірубіну та частина неконьюгованого білірубіну знижуються, а вміст моно-і дикон'югатів у жовчі збільшується. При першому типі концентрація білірубіну в сироватці не знижується.

  • Синдром Дубина-Джонсона є доброякісною жовтяницею з хронічним перебігом, при якій характерна наявність темного пігменту в центролобулярній області гепатоцитів. Часто таку печінку називають "шоколадною". При синдромі відзначаються дефекти у секреції жовчі, порфіринів та темного пігменту. Розвиток синдрому провокується порушенням транспорту в жовч органічних аніонів. Синдром Дубіна-Джонсона не супроводжується свербінням шкіри, а рівень жовчної фосфотази та жовчних кислот залишається в нормі.
  • Синдром Ротора – це сімейне ідіопатичне захворювання, при якому спостерігається однакове підвищення прямого та непрямого білірубіну. Синдром Ротора дуже схожий на синдром Дубіна-Джонсона, проте при ньому не спостерігається темного пігменту в гепатоцитах. При цій патології порушується захоплення некон'югованого білірубіну клітинами печінки. Виявляється синдром хронічної жовтяниці, іктеричністю шкіри та слизових оболонок.

Причини придбаного підвищення білірубіну в печінці

Придбані порушення активності глюкуронілтрансферази можуть бути спровоковані прийомом деяких лікарських засобів та патологією печінки. Пошкодження клітин печінки призводить до зниження функції виділення більше ніж функція зв'язування білірубіну. Тому при захворюванні печінки завжди підвищений білірубін переважно за рахунок кон'югованого білірубіну.

  • Гіпербілірубінемія за рахунок перевищення в крові прямого білірубіну. Порушення виділення білірубіну в жовчні протоки призводить до гіпербілірубінемії та гіпербілірубінурії. При виявленні білірубіну у сечі це свідчить про підвищений вміст у крові прямого білірубіну. За цим аналізом визначають тип жовтяниці. Адже жовтяниця буває на тлі обструкції жовчних проток та на тлі гепатоцелюлярних захворювань.
  • Набуті порушення функції ферменту глюкуронілтрансферази з'являються на фоні прийому лікарських препаратів, які впливають на будову та функцію гепатоцитів.

 Також захворювання печінки, такі як цироз і гепатит, провокують порушення активності ферменту. Коли ушкоджуються печінкові клітини, між жовчними шляхами, кровоносними та лімфатичними судинами з'являються протоки, через які жовч надходить у кров. Гепатоцити, що набрякли через патологічний процес, здавлюють жовчні протоки і викликають механічну жовтяницю.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити