Невус на шкірі. Чи небезпечний блакитний невус?

Набута пігментна освіта на шкірі, яка має невеликий розмір, називається блакитним невусом. Блакитний невус ще називають синім невусом Ядассона – Тиче, він має темно – синє забарвлення. Найчастіше невус буває поодиноким. Блакитний невус є доброякісною освітою, але меланомонебезпечним - у дуже рідкісних випадках невус може малигнізуватися. Найчастіше блакитний невус у період статевого дозрівання. Характерний повільне зростання, яке не супроводжується жодними відчуттями. Які форми блакитного невуса та якими симптомами вони виявляються, читайте далі.

Як виглядає блакитний невус? Основні форми блакитного невуса

Блакитний невус має вигляд розташованого всередині шкіри чітко відмежованого вузла овальної або веретеноподібної форми. Розмір невуса рідко перевищує 1 сантиметр у діаметрі. Темно-синє забарвлення невуса обумовлене накопиченням меланіну в глибоких шарах шкіри. Невус може височіти над шкірою.

Візуально, дивлячись на невус, складається враження, що під шкірою знаходиться стороннє тіло. Де частіше знаходиться блакитний невус, знає estet-portal.com. Невус локалізується на тильній стороні кистей і стоп, гомілки та передпліччя.

При трансформації невуса в меланому знижується чіткість його контурів, прискорюється його зростання, і з'являються неприємні відчуття в області невуса.

Зростання невуса не супроводжується сверблячкою чи болісністю.

Форми блакитного невуса:

• Простий блакитний невус – є одиничний вузлик не більше 1 см в діаметрі. Має забарвлення від світло – сірого до чорно – блакитного. Найчастіше такий невус розташовується на шиї, руках та обличчі. Можлива поява на тулубі, слизовій оболонці рота або шийки матки.
• Клітинний блакитний невус – освіта темно – синього забарвлення, що має розмір від 1,5 до 3 см у діаметрі. Його поверхня часто нерівна, тому такий невус можуть сприймати як злоякісне новоутворення. Розташовується клітинний блакитний невус на тильній поверхні стоп та кистей, на попереку та сідницях.
• Комбінований невус – комбінація складного пігментного невуса, прикордонного або внутрішньодермального невуса із простим блакитним невусом.

Діагностика та лікування блакитного невуса

Діагноз «блакитний невус» ставиться на підставі відмежованості освіти, характерного кольору та невеликого розміру. З метою більш точної діагностики проводиться дерматоскопія, за якої візуально вивчаються межі, глибина та структура невуса при його збільшенні. Скіаскопічне дослідження дозволяє визначити характер розподілу меланіну, а також вивчити структуру невуса. Проводиться диференціальна діагностика блакитного невуса з дерматофібромою, меланомою та прикордонним невусом.

Після видалення блакитного невуса проводиться гістологічне дослідження, при якому виявляють скупчення меланоцитів у середніх та нижніх шарах дерми. Заповнені меланіном клітини характерні для простого блакитного невуса.

За відсутності змін зовнішнього вигляду блакитного невуса та його форми невус не потребує видалення. Пацієнту потрібно спостерігатися у дерматолога та проходити огляд у дерматоонколога.