Безплідний шлюб вважається однією з найважливіших проблем 21 століття. Таким шлюбом прийнято називати рік нормального статевого життя, в якому, без використання будь-яких методів контрацепції, вагітність не настає. Кількість сімей, які бажають, але не мають можливості народити дитину, сягає 15 % у всьому світі. Величезною помилкою в діагностиці безплідної сім'ї вважається першочергове призначення цілого комплексу обстежень для жінки, хоча на чоловіче безпліддя припадає близько 50% безплідних шлюбів, і дослідження якості еякуляту чоловіка та стану його сім'явиносних шляхів є набагато більш простою та доступною процедурою. Саме тому, практикуючому лікарю-урологу необхідно знати причини, що викликають безпліддя у чоловіків, та методи їх усунення.
Етіологія чоловічої безплідності: класифікація основних причин
Існує величезна кількість станів, здатних викликати порушення репродуктивної функції у чоловіків. Усі їх можна поділити на три основні групи:
- ендокринологічні, імунологічні та психоневрологічні порушення, вроджена патологія статевої диференціації;
- захворювання чоловічих статевих органів, які негативно впливають на сперматогенез та процес виділення еякуляту;
- відносне безпліддя, коли органічна патологія сім'явиносних шляхів не виявлена.
Широкою популярністю у світі користується така класифікація причин чоловічої безплідності, у якій всі вони розділені на 5 основних форм:
- секреторна безплідність:
- секреторно-ендокринне (спровоковане недостатністю статевих залоз);
- секреторно-токсична (результат екзогенної інтоксикації);
- екскреторна безплідність – розвивається на ґрунті запальної або іншої інтоксикації сім'явиносних шляхів;
- поєднане безпліддя – недостатність залоз у комбінації з обструктивними або інтоксикаційними причинами;
- імунологічне безпліддя;
- некласифіковані форми безпліддя.
Ключові моменти діагностики чоловічої безплідності
Початковим етапом у діагностиці чоловічої безплідності є грамотний збір анамнезу. Необхідно з'ясувати, чи є безпліддя пацієнта первинним чи вторинним (тобто, чи наставала від нього вагітність у минулому), протягом якого часу активного незахищеного статевого життя вагітність не настає, які травми та захворювання були перенесені пацієнтом у минулому, чи проводилися оперативні втручання на репродуктивних органах тощо. Наступним етапом є загальний огляд хворого та огляд статевих органів, який також необхідно проводити ретельно щодо виявлення об'єктивних ознак запального процесу або інших причин чоловічого безпліддя. Найбільш важливим моментом у діагностиці чоловічої безплідності є спермограма – лабораторне дослідження еякуляту. Необхідно з'ясувати, існують або відсутні активні сперматозоїди в еякуляті, визначити їх кількість та функціональний стан, досліджувати всі компоненти еякуляту, оскільки недостатня їх кількість може порушувати нормальні умови для функціонування сперматозоїдів. Генітографія - рентгенконтрастне дослідження чоловічої статевої системи допомагає встановити наявність обструктивного процесу в сім'яносних шляхах, що може викликати порушення продукції еякуляту. Заключним етапом у діагностиці чоловічої безплідності є біопсія яєчок, за допомогою якої можна з'ясувати стан гематотестикулярного бар'єру епітелію чоловічих статевих залоз.
оскільки недостатня їх кількість може порушувати нормальні умови для функціонування сперматозоїдів. Генітографія - рентгенконтрастне дослідження чоловічої статевої системи допомагає встановити наявність обструктивного процесу в сім'яносних шляхах, що може викликати порушення продукції еякуляту. Заключним етапом у діагностиці чоловічої безплідності є біопсія яєчок, за допомогою якої можна з'ясувати стан гематотестикулярного бар'єру епітелію чоловічих статевих залоз. оскільки недостатня їх кількість може порушувати нормальні умови для функціонування сперматозоїдів. Генітографія - рентгенконтрастне дослідження чоловічої статевої системи допомагає встановити наявність обструктивного процесу в сім'яносних шляхах, що може викликати порушення продукції еякуляту. Заключним етапом у діагностиці чоловічої безплідності є біопсія яєчок, за допомогою якої можна з'ясувати стан гематотестикулярного бар'єру епітелію чоловічих статевих залоз.
Консервативні та хірургічні методи лікування чоловічої безплідності
Схема лікувальних заходів для усунення чоловічої безплідності має складатися суто індивідуально, з урахуванням етіологічних факторів та патологічних особливостей у кожного окремого чоловіка. Зазвичай, така терапія займає досить тривалий проміжок часу, протягом якого сімейна пара продовжує спроби зачати дитину. Насамперед необхідно усунути негативний вплив таких факторів, як куріння, алкоголь, вживання наркотичних речовин, професійні шкідливості, стабілізувати емоційне тло чоловіка. Загальнозміцнюючими методами медикаментозного лікування вважається прийом вітамінів та фітопрепаратів, застосування лікувальної фізкультури. Медикаментозні засоби слід призначати лише після ретельного вивчення гормонального дзеркала чоловіка. Консервативне лікування спрямоване, перш за все,
Хірургічне лікування проводиться за наявності обтураційного процесу в сім'яносних шляхах. Створюються хірургічні анастомози для поліпшення відтоку еякуляту: вазовазоанастомоз, вазоепідідімоанастомоз і вазотестікулоанастомоз. У разі діагностики серйозного пошкодження гематотестикулярного бар'єру, при якому неефективним є ні консервативне, ні хірургічне лікування, рекомендується проведення штучного запліднення з використанням еякуляту донора.
Поділіться:
Додати коментар