Багатоформна ексудативна еритема – дерматоз, основу якого поразка судин дерми. Це гостра імуноопосередкована запальна реакція шкіри, яка характеризується поліморфізмом висипки та циклічною рецидивною течією з появою яскраво вираженої висипу. При багатоформній еритемі уражаються слизові оболонки рота та статевих органів у вигляді пухирів та хворобливих ерозій.
Хвороба має вірусну етіологію і схильна до самодозволеності. Захворювання триває 3-4 тижні, після чого настає ремісія з частими рецидивами (до 4-5 разів на рік).
Сприятливими факторами виникнення еритеми можуть бути медикаментозна алергія, шлунково-кишкові розлади, ендокринні та вісцеральні захворювання.
Форми багатоформної ексудативної еритеми за етіологічним фактором
Виділяють дві основні форми багатоформної еритеми – ідіопатичну та токсикоалергічну.
Ідіопатична форма має інфекційно-алергічний генез: більшість випадків спровокована вірусом простого герпесу.
Також з багатоформною еритемою асоціюються інші віруси: аденовірус, вірус гепатиту В та С, вірус Епштейн-Барра.
Часто дана патологія супроводжує такі системні захворювання, як аутоімунний дерматит, саркоїдоз, вузликовий поліартеріїт, гарнулематоз Вегенера, лімфома та лейкемія. Токсикоалергічна форма захворювання має алергічний походження.
Ця форма багатоформної еритеми пов'язана з виникненням імунних реакцій у судинах верхнього шару дерми на медикаменти: антибіотики, сульфаніламіди, барбітурати, вакцини та сироватки.
Читайте нас у Facebook
Клінічна картина багатоформної ексудативної еритеми – папули-мішені
Дуже часто захворювання виникає навесні чи восени внаслідок переохолодження організму або перенесених вірусних захворювань дихальних шляхів. На початку виникають продромальні явища: нездужання, підвищення температури тіла, артралгії, міалгії.
Після продромального періоду протягом 10-14 днів з'являється поліморфний висип на тілі – набрякові плями, папули, бульбашки.
Розрізняють плямисту, папульозну, плямисто-папульозну, бульозну та везикульозну форми захворювання.
Характерною ознакою таких висипань є мішенеподібні вогнища (від 3см у діаметрі) з чітко окресленими межами, у структурі яких виділяють:
• темний диск еритеми по центру;
• кільце блідої набрякової ділянки, що пальпується;
• зовнішнє кільце еритеми.
Як правило висип локалізуеться на розгинальних поверхнях передпліч, стегон, тильних ділянках кистей і може супроводжуватися свербінням або печінням. Уражаються також долоні та підошви, слизові оболонки рота та статевих органів.
Після утворення скоринок та ерозій залишаються пігментні плями з жовтувато-коричневим забарвленням.
Роль вірусу простого герпесу у виникненні дерматологічних захворювань
Постановка діагнозу та диференціальна діагностика з іншими захворюваннями
Щоб поставити діагноз багатоформної ексудативної еритеми, як правило, достатньо анамнезу та характерних симптомів. Але при важких, ускладнених формах, а також сумнівних випадках необхідно провести наступне:
• клінічне обстеження (поліморфізм висипу, типова локалізація, суб'єктивні відчуття пацієнта);
• лабораторну діагностику (загальний аналіз крові – зниження ШОЕ, помірний лейкоцитоз спостерігається при тяжкій формі захворювання)
• Гістологічне дослідження (у разі труднощів у діагностиці багатоформної еритеми рекомендується дослідження біоптату шкіри). гінгівостоматитом.
Лікування багатоформної ексудативної еритеми: місцеві та системні препарати
У більшості випадків захворювання протікає сприятливо, проходить самостійно і не потребує специфічної терапії.
Для обробки ерозій застосовуються анілінові барвники, а також місцеві гормональні мазі: метилпреднізолону ацепонат 0,1% 2 рази на добу протягом 7-10 днів або бетаметазон дипропіонат 0,05% протягом 2 тижнів.
Системна терапія включає антигістамінні препарати: хлоропірамін 25 мг перорально 2 рази на добу курсом 7-10 днів або клемістин (1 мг) за тією ж схемою. Можна також використовувати лоратадин або цетризин гідрохлорид по 10 мг 1 раз на добу курсом 7-10 днів.
При тяжкому перебігу призначаються глюкокортикостероїди системної дії: преднізолон 30-50 мг 0,5-1 мг на кг маси тіла з поступовим зниженням дози протягом 14 днів.
При асоціації еритеми з вірусом простого герпесу призначають ацикловір 200 мг перорально 5 разів на добу протягом тижня або валацикловір у дозі 500 мг 2 рази на добу протягом 5-10 днів.
Дякую, що залишаєтеся із estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». Вас також може зацікавити: Наскільки небезпечний герпетиформний дерматит Дюрінга
Поділіться:
Додати коментар