Операції, що включають маніпуляції з власною жировою тканиною організму, сьогодні стають найбільш поширеними у пластичній реконструктивній та естетичній хірургії.
На тлі того, що ліпофілінг є мультисесійною процедурою, статистика підтверджує його значну популярність та високу задоволеність ним пацієнтів.
Спектр технологій ліпомоделювання стає дедалі ширшим на тлі науково-технічного прогресу. Так, сьогодні вони включають ліпосакцію, ліпофілінг, різні види ліполізу, використання мультипотентних стромальних клітин жирової тканини, препаратів факторів росту, а також ультразвукові методики та комбінації технологій.
Цей огляд підготували: Петах Андрій Васильович к.м.н., пластичний хірург
клініка пластичної хірургії "Перлина", м. Київ
Гришай Сергій Євгенович пластичний хірург
клініка пластичної хірургії "Перлина", м. Київ
Ліпофілінг - зв'язок минулого і сьогодення
Ще з другої половини 19 століття аутоліпотрансплантація використовувалася відомими європейськими хірургами, такими як Gustav Neuber, Victor Cherny, Erich Lexer, для усунення дефектів тканин, компенсації асиметрії окремих частин голови і тіла різного генезу, лікування рубцевих контрактур, у тому числі долонного фіброматозу.
У сучасному вигляді технології ліпотрансплантації знову набули популярності у 80-90-х роках минулого століття – після розробок шприцевої ліпосакції, стандартизації методики обробки та введення жирової тканини Pierre Fournier, Yves-Gerard Illouz, Abel Chajchir, Sydney Coleman.
Останні вдосконалення технології стосувалися мінімізації травмування жирової тканини при аспірації, збереження її життєздатності при обробці, покращення умов виживання введеного об'єму тканини.
Чому необхідна стандартизація методик ліпофілінгу
Загальноприйняті стандарти ліпофілінгу як технології були встановлені у 80-х роках минулого століття роботами Sydney Coleman. Дослідники довели, що щадна аспірація має виконуватися за допомогою шприца.
Обробка клітин при відмиванні має бути максимально малотравматичною, а введення жирової тканини слід проводити тунельним методом, без формування порожнин. Використання збагаченої тромбоцитами плазми покращує приживлення жирових аутотрансплантатів.
На рубежі 20-го століття у низці спостережень було зафіксовано покращення якості покривних дистрофічних післяопікових змін у тканинах як наслідок лікувального прояву ліпофілінгу.
Однак усі ці тези сьогодні піддаються перевірці, вимагають сучасного наукового обґрунтування, потребують оптимізації та вдосконалення. В даний час трансплантація жирової тканини все частіше виступає природною альтернативою комерційним філерам при компенсації дефіциту м'яких тканин або необхідному збільшенні обсягів.
На підтвердження популярності ліпомоделювання говорить статистика: за даними ISAPS у 2009 році ліпофілінг використовувався у 5,9% випадків естетичних процедур, що проводяться.
Процедура ліпосакції для створення ідеальної фігури?
З банальної пластичної операції використання власної жирової тканини перетворилося на повноцінну технологію трансплантації, де вивчають реципієнтні умови для тканин, техніку "забору" та "приготування" трансплантату, можливості зберігання та оптимізації трансплантатів, післяопераційний догляд та ін.
Актуальним стає вивчення нових можливостей ліпотрансплантації, коли переваги ліпофілінгу посилюються дією стовбурових клітин жирової тканини, коли стає можливим використання факторів росту організму.
Особливого значення набувають методики захисту трансплантатів. Вивчається вплив окремих місцевих анестетиків на виживання клітин жирової тканини.
Опубліковані сьогодні дані про приживлення жирових трансплантатів – від 40% до 80% пересадженого обсягу – свідчать про відсутність стандартизації технології аутоліпотрансплантації.
В той же час альтернативні результати операцій ліпофілінгу, у 70-90% виживання пересадки тканини, не дозволяють віддати перевагу тій чи іншій техніці забору жирової тканини, її підготовці до пересадки, іншим факторам, що супроводжують приживлення.
Техніка введення жирової тканини та догляду за реципієнтними зонами, оптимізація донорських ділянок також різняться у різних повідомленнях. Проте, незважаючи на можливі проблеми з приживленням жирових трансплантатів та на необхідність повторних процедур ліпофілінгу для досягнення бажаного результату компенсації дефіциту м'яких тканин, ряд авторів відзначають високий відсоток задоволеності пацієнтів після ліпомоделювання.
Лазерна ліпосакція - популярна "новинка" в естетичній медицині.
Ліпофілінг та стандартизація: чому це так важливо
Аналіз літературних повідомлень, статей, презентацій говорить про відсутність стандартів аутоліпотрансплантації, які могли б об'єднати хірургів або клініки до груп за схожими варіантами технології.
Стратегічні відмінності у параметрах операцій говорять про актуальність досліджень, спрямованих на розробку стандартів.
У своєму комюніке американське об'єднання пластичних хірургів, американське об'єднання естетичної пластичної хірургії зазначили: стовбурові клітини мають здатність виділяти фактори росту, які сприяють процесам загоєння та регенерації тканин.
Стовбурові клітини можуть диференціюватися при введенні в клітини пошкодженої тканини.
Роботами Bill Futrell, Gino Rigotti, Ricardo Mazzola було доведено ефективність регенеративних потенційних можливостей аутоліпотрансплантатів. Це зумовлено виявленням у їх складі мультипотентних стромальних клітин жирової тканини, так званих стовбурових клітин. Причому виявлено та доведено здатність міграції цих клітин до вогнищ пошкодження тканин організму, здатність їх диференціювання в різні види тканин.
Ліпофілінг рук: рекомендації щодо проведення процедури
>Це відкрило нові можливості компенсації дефіциту не тільки м'яких тканин, а й опорних структур. Саме тому перелік нозологій, які включені сьогодні до досліджень про перспективність застосування аутоліпофілінгу, поповнено не лише дефектами м'яких тканин, а й рубцевими трансформаціями та контрактурами, технологіями префабрикації клаптів.
У лікуванні хронічних трофічних виразок, лімфатичної та ішемічної недостатності тканин все частіше застосовується введення власної жирової тканини у поєднанні з аутоплазмою, багатою на тромбоцити.
Незважаючи на накопичений досвід ліпофілінгу та ліпомоделювання, актуальними сьогодні є питання щодо стандартизації та оптимізації методики забору та обробки жирової тканини, візуалізації її приживлення, розробка показань та протипоказань до операцій, систематизація та оцінка результатів лікування тощо.
>Джерело estet-portal.com
Додати коментар