Поняття первинного гіперальдостеронізму поєднує в собі ряд близьких за клінічними та біохімічними ознаками хвороб, що призводять до самостійної надмірної продукції альдостерону, яка не залежить від ренін-ангіотензинової системи.
Такі патології супроводжуються артеріальною гіпертензією, зниженням рівня калію в крові та називаються гіперальдостеронізмом. У літературі прояв гіперальдостеронізму називається синдромом Конна. Які порушення в організмі розвиваються при гіперальдостеронізмі, читайте у нашій статті.
Механізм розвитку гіперальдостеронізму. Причини метаболічних порушень
Встановлено, що у 60-70% випадків первинний гіперальдостеронізм обумовлений односторонньою аденомою кори надниркових залоз, яка має розміри не більше 4 см. Ще однією причиною гіперальдостеронізму є карцинома надниркових залоз, яка зустрічається у 2% випадків. Третя часта причина гіперальдостеронізму – ndash; ідіопатичні стани, пов'язані з двосторонньою вузловою гіперплазією кори надниркових залоз.
Гіперпродукція альдостерону посилює реабсорбцію натрію і тим самим провокує втрату калію.
У результаті формується цілий комплекс метаболічних порушень, що лежать в основі альдостеронізму.
Дефіцит калію при гіперальдостеронізмі викликає структурні та функціональні порушення у таких структурах:
- дистальні відділи ниркових канальців;
- поперечна та гладка мускулатура;
- центральна та периферична нервова система.
Окрім того, він патологічно впливає на нервово – м'язову збудливість, знижує толерантність до вуглеводів.
Затримка натрію викликає гіперволемію, пригнічує секрецію реніну та ангіотензину ІІ, підвищує чутливість стінки судин до ендогенних пресорних факторів, тобто сприяє розвитку артеріальної гіпертензії.
Клінічні прояви гіперальдостеронізму. Триада симптомів при гіперальдостеронізмі
Альдостерома, яка провокує первинний гіперальдостеронізм, зустрічається частіше у віці 30-50 років, причому у жінок альдостеронізм буває частіше втричі.
Додати коментар