Міома матки є поширеним захворюванням. Непоодинокі випадки, коли міоми досягають гігантських розмірів. Завдяки успіхам сучасної медицини та зростання рівня культури населення в розвинених країнах пацієнтки звертаються за медичною допомогою, не чекаючи, коли пухлина набуде значних розмірів [1–4]. В даний час, незважаючи на вдосконалення методів обстеження та лікування, у світовій хірургічній практиці великі та гігантські розміри пухлини нерідко поєднуються з вагітністю та не є казуїстикою [5, 6]. Також відомий факт, що під час вагітності вузли міоми швидко ростуть, досягаючи великих розмірів, і призводять до порушення життєво важливих функцій організму, здавлення суміжних органів [7, 8]. Якщо дана пухлина поєднується з вагітністю, в переважній більшості випадків питання про збереження дітородного органу проблематичне, виконується радикальна операція, і всі зусилля хірургів спрямовуються на порятунок життя пацієнтки. Проте досвід нашої клініки показав, що збереження як матки, а й плоду, і навіть подальше виношування і розродження – не міф, а реальність [9, 10]. Прикладом такого випадку є історія пацієнтки Т.

Клінічний випадок: Пацієнтка Т., 31 рік, вступила до акушерської клініки МОНІАГ у січні 2015 р. з діагнозом: гігантська міома матки, вагітність 13–14 тиж.

З анамнезу: перша вагітність у 2009 р. закінчилася терміновими мимовільними пологами без ускладнень. Міома матки невеликих розмірів уперше виявлена ​​у 2013 р., за 6 міс. до настання вагітності діаметр найбільшого міоматозного вузла становив 5 см. Ця вагітність у пацієнтки друга, настала спонтанно, з ранніх термінів супроводжувалася явищами загрози переривання та стрімким зростанням пухлини. З'явилися скарги на біль у правій половині живота, епігастральній ділянці, задишку в положенні сидячи. Нова послуга перемотування електродвигунів На термін 13-14 тиж. вагітності консультативно оглянута в поліклініці МОНІАГ.

Під час огляду: живіт збільшений в обсязі відповідно до терміну доношеної вагітності. Матка зміщена в ліву половину тазу, що відповідає 13–14 тиж. вагітності. Усю праву половину тазу і черевну порожнину до підребер'я виконує вузол міоми, нерухомий, чутливий при пальпації. При ультразвуковому дослідженні виявлено інтралігаментарну міому матки гігантських розмірів (32х18х14 см) з виражено неоднорідною структурою та збереженим кровотоком, плацента та живий плід, що відповідає терміну гестації, знаходяться в проекції пухлини, відстань до порожнини9 до 1 – від хол. Рекомендовано оперативне лікування.

У клініці було проведено повне клініко-лабораторне обстеження, при якому виявлено Gardnerella vaginalis, Ureaplasma urealyticum, хронічну герпетичну та цитомегаловірусну інфекцію, анемію середнього ступеня тяжкості (79 г/л). Протягом тижня з метою підготовки до операції та пролонгування вагітності проводилась спазмолітична, антианемічна терапія, запроваджувалися препарати, що покращують функцію фетоплацентарного комплексу. На термін гестації 14 тиж. в гінекологічній клініці МОНИИАГ було виконано нижньосереднє черевосічення. Під час операції виявлено: інтралігаментарний шийково-перешийковий міоматозний вузол гігантських розмірів 32х18х14 см виходив з правого ребра матки, розташовувався повністю заочеревинно, м'який, з набряком і розширеними судинами (рис. 1). Тіло матки з плодом відтіснили вузлом вліво. Придатки та кругла маточна зв'язка праворуч були розпластані на пухлини, відзначалося виражене варикозне розширення вен малого тазу. Зроблено міомектомію без розтину порожнини матки із збереженням плода, ложе вузла зашито 2 рядами окремих вікрилових швів. Крововтрата склала 150 мл. Порожнина правого параметра та малого тазу дренована активним дренажем. Під час гістологічного дослідження діагноз лейоміоми з набряком підтвердився (рис. 2). Інтраопераційно вводилася 1 доза еритроцитарної маси та 2 дози свіжозамороженої плазми.

Порожнина правого параметра та малого тазу дренована активним дренажем. Під час гістологічного дослідження діагноз лейоміоми з набряком підтвердився (рис. 2). Інтраопераційно вводилася 1 доза еритроцитарної маси та 2 дози свіжозамороженої плазми.

Порожнина правого параметра та малого тазу дренована активним дренажем. Під час гістологічного дослідження діагноз лейоміоми з набряком підтвердився (рис. 2). Інтраопераційно вводилася 1 доза еритроцитарної маси та 2 дози свіжозамороженої плазми.

klinicheskij-sluchaj-gigantskaya-intraligamentarnaya-mioma-matki-i-beremennost

Через 5 днів після хірургічного втручання при контрольному ультразвуковому дослідженні підтверджено прогресуючу маткову вагітність терміном 15 тижнів, область швів після міомектомії – без патологічних утворень та гематом, гемодинамічних порушень немає, ознак загрози переривання вагітності немає. Надалі було продовжено терапію, спрямовану збереження вагітності, рівень гемоглобіну при виписці становив 91 г/л. Пацієнтка виписана на 10 діб після операції під нагляд акушера-гінеколога.

Таким чином, пацієнткам з міомою матки для визначення показань до міомектомії на етапі планування вагітності слід проводити ретельну прегравідарну підготовку, що включає ультразвукове дослідження органів малого тазу з допплерометрією в динаміці з метою уточнення локалізації, розмірів вузла міоми та прогнозування його зростання. /p>

Реконструктивно-пластичні операції при міомі матки під час вагітності можуть виконуватися висококваліфікованим хірургом-гінекологом при обов'язковому дотриманні хірургічної технології, що уможливлює подальше виношування вагітності та сприяє благополучному розродженню.

Література

  1. Буянова С.М., Логутова Л.С., Щукіна Н.А. та ін. Прогноз зростання міоматозних вузлів під час вагітності (клініко-морфологічні та ультразвукові критерії): інформаційно-методичний лист. М: МАКС Прес, 2012. 25 с.
  2. Буянова С.М., Юдіна Н.В., Гукасян С.А., Мгеліашвілі М.В. Сучасні аспекти зростання міоми матки// Російський вісник акушера-гінеколога. 2012. Т.12. № 4. С. 42–48.
  3. Nappi L., Matteo M., Giardina S. та ін. Management of uterine giant myoma // Arch. Gynecol. Obs. 2008. Vol. 278(1). P. 61–63.
  4. Costa Benavente L., Silva Barroso F., Avila Flores E. Giant uterine myoma // Ginecol. Obstet. Mex. 2005. Vol. 73(10). P. 563–565.
  5. Буянова С.М., Логутова Л.С., Гукасян С.А., Юдіна Н.В. Міомектомія під час вагітності - усвідомлена необхідність // Матеріали VI Російського форуму «Мати та дитя». М., 2012. С. 20-21.
  6. Euzebus Chinonye Ezugwu, Chukwuemeka Anthony Iyoke, Frank Okechukwu Ezugwu, George Ugwu. Successful Pregnancy Following Myomectomy для Giant Uterine Fibroid в Infertile Woman // J. Reprod. Infertil. 2014. Vol. 15, № 4. P. 233-236.
  7. Щукіна Н.А., Буянова С.М., Бабунашвілі О.Л. та ін Взаємозв'язок рецепторного статусу статевих стероїдів, васкуляризації та темпи зростання міоми матки // Матеріали VI Російського форуму «Мати та дитя». М., 2012. С. 260-261.
  8. Kjerulff KH, Langenberg P., Seidman JD et al. Uterine leiomyomas. Раціональні відмінностібез severity, symptoms and age at diagnosis // J. Reprod. Med. 1996. Vol. 41(7). P. 483-490, 1088-1091.
  9. Краснопільський В.І., Буянова С.М., Логутова Л.С., Щукіна Н.А. Міома матки поза та під час вагітності. М: Клініка. ФУВ ім. М.Ф. Володимирського, 2014. 19 с.
  10. Буянова С.М., Логутова Л.С., Щукіна Н.А. та ін. Міомектомія поза та під час вагітності: показання, особливості хірургічної тактики та анестезії, передопераційна підготовка та реабілітація: Посібник для лікарів. М: МАКС-Прес, 2012. 18 с.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити