Клінічні прояви гострої ревматичної лихоманки

Гостра ревматична лихоманка з'являється як ускладнення фарингіту або тонзиліту, якщо вони були викликані бета - гемолітичним стрептококом А. Після гострої ревматичної лихоманки можливий розвиток хронічної ревматичної хвороби серця. На сьогоднішній день гостра ревматична лихоманка є актуальною проблемою медицини, оскільки захворюваність та смертність від цієї патології за останні десятиліття збільшилася. У світі хворіють близько 15 млн людей, переважно діти віком від 5 до 14 років. Які клінічні прояви гострої ревматичної лихоманки?

Причини та теорії розвитку гострої ревматичної лихоманки

Гостра ревматична лихоманка є соціально залежним захворюванням. Бідність, недостатнє харчування, поєднане проживання та недостатня уважність лікарів при інфекційних захворюваннях горла підвищують ймовірність розвитку гострої ревматичної лихоманки.

Етіологічним фактором розвитку гострої ревматичної лихоманки є перенесена інфекція горла, спровокована бета – ndash; гемолітичним стрептококом.

Сьогодні тривають дослідження, в яких визначається роль стрептококів інших груп (С та G), але поки що основна роль належить стрептококам групи А.

Існує 3 теорії розвитку гострої ревматичної лихоманки:

• Інфекційна теорія.
• Теорія, яка стверджує, що гостра ревматична лихоманка розвивається внаслідок дії токсинів стрептокока.
• Внаслідок взаємодії антигенів стрептокока, які мають молекулярну схожість з антигенами тканин організму, на фоні змін імунної відповіді господаря формуються аутоімунні реакції. Ця теорія має найвагоміші підтвердження.

Клінічні прояви та симптоми гострої ревматичної лихоманки

Кардит є єдиним і найважливішим прогностичним фактором гострої ревматичної лихоманки, оскільки саме пошкодження тканин серця призводить до незворотних органічних порушень і визначає подальшу тактику ведення хворого.

Про наявність кардиту свідчить голосистолічний шум при аускультації верхівки серця, шум тертя перикарда або безпричинне збільшення серця із симптомами серцевої недостатності.

При першій атаці ревматичної лихоманки виявлення серцевої недостатності достатньо для встановлення діагнозу активного ревматичного кардиту.

Ревматична хорея характеризується емоційною нестабільністю, слабкістю м'язів та порушенням координації рухів з появою насильницьких спастичних рухів. Прояви посилюються під час стресових ситуацій та зникають під час сну. Хорея розвивається при гострій ревматичній пропасниці через місяць після перенесеної інфекції горла. Хорея супроводжується змінами почерку та дрібної моторики. Усвідомлені рухи виконуються насилу через насильницькі рухи та гримаси.

Які прояви гострої ревматичної лихоманки на шкірі?

Артрит є одним із найчастіших проявів гострої ревматичної лихоманки, зустрічається у 75% хворих. Прояви ураження суглобів при ревматичній лихоманці можуть коливатися від артралгії до тяжкого артриту. Типовий артрит проявляється мігруючим поліартритом великих суглобів. Уражені суглоби на дотик гарячі, мають рожеве забарвлення та припухлість, болючі при дотику.

Підшкірні ревматичні вузлики є рідкісним проявом гострої ревматичної лихоманки. Це безболісні рухливі підшкірні вузлики над суглобами, які в діаметрі досягають 2 см. Вони також можуть розташовуватися над хребцями, в ахілових сухожиллях, під шкірою голови. Вузлики самостійно зникають протягом 1-2 тижнів.

Кільцеподібна еритема – це специфічний для гострої ревматичної лихоманки висип у вигляді червоної еритеми або папул на тулубі або кінцівках, які мають просвітлення в центрі, зникають при натисканні, не супроводжуються болем або свербінням. Прийом протизапальних препаратів не впливає на зникнення еритеми.

Як діагностувати гостру ревматичну лихоманку?

Для підтвердження діагнозу гострої ревматичної лихоманки проводяться лабораторні дослідження крові, у яких виявляється підвищення острофазових показників запалення. Діагностичним критерієм є підвищення температури до 38⁰С та більше, яке зберігається протягом кількох тижнів. На ЕКГ визначається подовження інтервалу RR.

Вчасне виявлення бета-  гемолітичного стрептокока групи А зможе запобігти розвитку гострої ревматичної лихоманки. Для цього при запальних захворюваннях горла у ослаблених людей доцільно проводити взяття мазка із ротоглотки.