У дерматології та алергології виділяють синдром Стівенса – Джонсона, який є найважчим варіантом проявів багатоформної ексудативної еритеми. Вважається, що розвиток синдрому відбувається за механізмом розвитку еритеми, але є гіперергічною реакцією організму на речовину, яка має алергенні властивості. Синдром був описаний вченими Стівенсом та Джонсоном, звідки і походить назва. Також хворобу ще називають слизово-шкірно-очним синдромом. Дізнайтеся клінічні прояви синдрому Стівенса – ndash; Джонсона у нашій статті.

Симптоми синдрому Стівенса - Джонсона. Поразки шкіри

Для синдрому Стівенса – Джонсон характерно гострий розвиток захворювання з різкого підвищення температури тіла до 39-400. Далі показники температури зменшуються, але зберігається субфебрилітет протягом тривалого часу. Існують ознаки інтоксикації організму: м'язова слабкість, млявість, головний біль, порушення сну та запаморочення.

На шкірних покривах на тлі різкого погіршення стану з'являються різні елементи висипання у великих кількостях. Утворюються ерозії, бульбашки, виразки та бульбашки. Характеристики висипу читайте на estet-portal.com. Елементи висипання при синдромі Стівенса – Джонсона поширюються як на поверхню шкірних покривів, а й у слизові оболонки. Наявність великих поверхонь висипів ще більше погіршує стан. Поразки слизової оболонки порожнини рота призводять до утруднення прийому їжі та виснаження організму.

Характеристика висипу при синдромі Стівенса – ndash; Джонсона:

  • Елементи висипу на шкірі мають червоний – синюшний відтінок та овальну форму.
  • На поверхні папул, плям і бляшок формуються великі бульбашки до 5 см у діаметрі та у великих кількостях.
  • При потягуванні за покриття міхура відбувається відшарування ділянок зовні незміненої шкіри або слизової оболонки, що свідчить про позитивний симптом Нікольського.

klinicheskie-proyavleniya-opasnogo-sindroma-stivensa--dzhonsona

Поразка слизових оболонок при синдромі Стівенса – Джонсона

Ушкодження слизових оболонок очей при синдромі Стівенса – Джонсон може спровокувати розвиток сліпоти. При огляді очей кон'юнктива набрякла, виявляються бульбашки, виразки та ерозовані ділянки та кірочки. Шкіра повнокровна, набрякла. У такому стані часто розвиваються панофтальміти та кератити.

Слизова оболонка носа уражається з розвитком частих носових кровотеч. Процес може поширитися на слизові оболонки гортані та трахеї. При цьому може порушуватись акт дихання, що вимагає проведення трахеостомії.

Ураження поширюються і на слизові оболонки шлунково – кишечника. Завжди синдром Стівенса – Джонсона супроводжується пошкодженням слизової оболонки статевих органів та області заднього проходу.

Вплив синдрому Стівенса – Джонсона на роботу внутрішніх органів

Перебіг хвороби дуже тяжкий з можливим летальним кінцем, який часто трапляється на тлі ураження центральної нервової системи. Розвиток коматозного стану порушує функції життєво важливих органів.

При розвитку синдрому Стівенса – Джонсона порушується робота імунної системи, що сприяє масивному інфікуванню уражених ділянок шкіри та слизових.

У хворих із синдромом Стівенса - Джонсона змінюється якість та кількість слини. Вона стає в'язкою, густою, втрачаються її властивості, що очищають. При цьому в ротовій порожнині стає неможливим проведення будь-якої маніпуляції.

Пацієнти із синдромом Стівенса – Джонсона повинні знаходитись на диспансерному обліку у дерматолога для постійного симптоматичного лікування.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити