Коли йдеться про регулювання процесів в організмі людини, можна впевнено говорити, що балом правлять нерви та гормони. Ендокринна система впливає на роботу всіх інших структур людського організму, при цьому особливої уваги заслуговують гормони репродуктивної системи. Надлишковий або недостатній їх рівень в обов'язковому порядку проявляється різними порушеннями в роботі органів статевої системи, і в більшості випадків найнебезпечнішим ускладненням такого стану є безпліддя. Патологія може розвиватися у представників обох статей. Одним із таких захворювань є гіпогонадизм – недостатність статевих гормонів.
Етіологія та характерні симптоми гіпогонадизму у чоловіків
Синдром гіпогонадизму у чоловіків інакше називають тестикулярною недостатністю або андрогенним дефіцитом. Головним статевим гормоном чоловічого організму є тестостерон. Саме цей гормон зумовлює розвиток усіх основних ознак, які відрізняють чоловіків від жінок. При гіпогонадизмі у чоловіків розвивається комплекс гормональних та клінічних порушень, які проявляються характерними симптомами. Синдром гіпогонадизму у чоловіків може бути вродженим, придбаним або ідіопатичним, якщо причину патології встановити не вдається.
Гіпогонадизм:
- основні причини розвитку гіпогонадизму у чоловіків;
- клінічна картина препубертатного гіпогонадизму у чоловіків;
- клінічна картина постпубертатного гіпогонадизму у чоловіків.
Основні причини розвитку гіпогонадизму у чоловіків
Залежно від етіологічних факторів синдром гіпогонадизму у чоловіків поділяється на первинний, вторинний та гіпогонадизм, зумовлений резистентністю органів мішеней.
Причиною первинного гіпогонадизму можуть бути:
- вроджені патології: анорхізм або синдром Клайнфельтера;
- травми або інші ураження яєчок;
- несвоєчасне лікування крипторхізму.
Вторинний гіпогонадизм розвивається як результат:
- пухлин гіпофіза або гіпоталамуса;
- синдрому Кальмана;
- синдрому фертильного євнуха;
- деяких рідкісних уроджених патологій.
Гіпогонадизм, зумовлений резистентністю органів-мішеней, виникає при:
- дефіцит естрогенів;
- дефіцит 5-альфа-редуктази;
- фемінізації внаслідок резистентності рецепторів до андрогенів.
Клінічна картина препубертатного гіпогонадизму у чоловіків
Гіпогонадизм, що розвивається у препубертатному віці, зумовлює характерний зовнішній вигляд таких пацієнтів. Залежно від рівня соматотропного гормону, хлопчики можуть бути дуже високого або дуже низького росту. Їх характерні евнухоїдні пропорції тіла: руки і ноги довгі, а тулуб короткий. Скелетні м'язи слабо розвинені, жир на тілі розподіляється за жіночим типом. Спостерігається збільшення молочних залоз – справжня гінекомастія, а також відсутність волосся на лобку та в пахвових западинах. Тембр голосу у хлопчиків високий, привертає увагу також блідість шкірних покровів. Довжина статевого члена у хлопчиків з гіпогонадизмом не більше 5 см, мошонка атонічна, не має пігментації та складчастості, яєчка можуть бути дуже маленькими або зовсім відсутніми.
Клінічна картина постпубертатного гіпогонадизму у чоловіків
Гіпогонадизм, який розвивається у чоловіків старшого віку, називається постпубертатним та характеризується виникненням різних симптомів тестостеронової недостатності. У таких чоловіків довжина статевого члена може бути більше 9 см, яєчка більше 12 мл, але при цьому вони в'ялі та м'які при пальпації. Мошонка також атонічна, має помірну складчастість та пігментацію. Виникають також порушення лібідо та статевого акту: статевий потяг знижується, спонтанні ерекції виникають рідше і виявляються значно слабшими, статевий акт може бути досить тривалим, при цьому оргазм та сім'явипорскування можуть бути повністю відсутніми.
Поділіться:
Додати коментар