Опікові рани викликають високий рівень захворюваності та смертності у всьому світі. Люди з опіками особливо уразливі для інфекцій; понад 75% усіх смертельних випадків від опіків (після початкової реанімації) є результатом приєднання інфекції.
Антисептики є місцевими агентами, які запобігають зростанню мікроорганізмів. Широкий спектр використовується з метою запобігання інфекції та сприяння загоєнню опікових ран.
У статті estet-portal.com ви зможете детально ознайомитися з оцінкою ефектів та безпеки застосування антисептиків при лікуванні опіків. Результати було опубліковано у Кокрейнівській базі даних клінічних досліджень 12 липня 2017 року.
Дослідження сучасного арсеналу антисептиків
У вересні 2016 р. автори провели пошук у Кокрейнівському спеціалізованому реєстрі, Кокрейнівському центральному реєстрі контрольованих випробувань (CENTRAL), Ovid MEDLINE, Ovid MEDLINE, Ovid Embase та EBSCO CINAHL.
Включено рандомізовані контрольовані дослідження, в яких досліджувалися люди з опіковою раною, було оцінено використання місцевого антисептика. Було виявлено 56 рандомізованих контрольованих досліджень з 5807 учасниками.
У більшості досліджень брали участь люди з недавніми опіками, описаними як другий ступінь та менше 40% загальної площі поверхні тіла; більшість учасників були дорослими.
Були оцінені такі антисептичні засоби: на основі срібла, меду, алое віра, йоду, хлоргексидину або полігексаніду (бігуанідів), гіпохлориту натрію, мерброміну, етакридину.
У більшості досліджень антисептик порівнювали з місцевим антибіотиком, насамперед із сульфадіазином срібла; інші порівнювали антисептик із антибактеріальним лікуванням або іншим антисептиком. Більшість доказів були оцінені як низька або дуже низька достовірність, часто через неточність, яка виникає через невелику кількість учасників, низьку частоту подій.
Дивіться найцікавіші відео на нашому каналі в Youtube
Доказова база ефективності антисептиків при терапії опікових ран
Сульфадіазин срібла продемонстрував таку ж ймовірність загоєння опікових ран, як і антисептик на основі срібла та топічний антибіотик (3 дослідження; 259 учасників).
Антисептики на основі срібла можуть в середньому збільшувати загоєння протягом 21 або 28 днів спостереження (5 досліджень; 408 учасників) і можуть в середньому скоротити середній час до одужання (різниця в середніх значеннях – 3,33 дні; 10 досліджень ;979 учасників).
Є дані помірної якості, що свідчать про те, що в середньому опіки, оброблені медом, ймовірно, з більшою ймовірністю заживуть згодом у порівнянні з місцевими антибіотиками (5 досліджень; 140 учасників).
Навіть глибокі опіки не страшні при грамотній хірургічній тактиці
Автори виявили високий ступінь достовірності свідчень того, що лікування опіків медом у середньому скорочувало середній час до загоєння порівняно з неантибактеріальним лікуванням (різниця в середньому – 5,3 дні; 4 дослідження; 1156 учасників).
Є дані помірної достовірності того, що мед, ймовірно, також збільшує ймовірність загоєння ран з часом у порівнянні з нетрадиційними антибактеріальними препаратами (2 дослідження; 154 учасники).
В окремих дослідженнях є докази того, що гіпохлорит натрію може в середньому трохи зменшити середній час до загоєння порівняно з сульфадіазином срібла (різниця в середньому -2,10 дня, 10 учасників (20 опіків)).
Мербромін у порівнянні з сульфадіазином цинку також зменшував час до загоєння (різниця в середньому -3,48 дня, 50 учасників).
Виявлено деяке зменшення середнього часу загоєння ран, оброблених повидоном йоду, порівняно з хлоргексидином.
Є помірні дані, що свідчать про те, що в середньому опіки, оброблені нанокристалічними срібними пов'язками, ймовірно, мають більш короткий середній час загоєння, ніж ті, які лікували за допомогою вазелінової марлі (різниця в середніх значеннях 3,49 дня) ;2 дослідження, 204 учасника).
Дані низької достовірності свідчать про те, що різниця в числі випадків зцілення може бути незначною або не бути між опіками, обробленими срібним ксенотрансплантатом або парафіновою марлею (1 дослідження; 32 учасники).
Можливо менше випадків смерті в групах, які отримували нітрат церію плюс сульфадіазин срібла, порівняно з одним SSD (2 дослідження, 214 учасників) (докази з низьким ступенем достовірності).
Таким чином, виправдано застосування сульфадіазину срібла, антисеприків на основі срібла, меду, гіпохлориту натрію, мерброміну, повідону йоду, нанокристалічних срібних пов'язок та нітрат церію.
Дякую, що залишаєтеся з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Пластична хірургія». Можливо Вас зацікавить. /a>
Поділіться:
Додати коментар