Будь-яку алергічну реакцію організму на нешкідливу їжу або харчові інгредієнти можна вважати харчовою алергією. Непереносимість доброякісних продуктів харчування не пов'язана з порушенням обміну речовин, вона обумовлена ​​імунологічними реакціями та розпадом біологічно активних речовин за не імунним механізмом (тип анафілактоїдних реакцій). Харчова алергія – дуже поширене захворювання з неспецифічною семіотикою та складною діагностикою. Зустрічається воно як у дорослих, так і у дітей, але зазвичай діагностується у ранньому віці.

Особливості розвитку харчової алергії та її прояви

За методом розвитку поділяють первинну та вторинну форми харчової алергії. Первинна форма буває генетично обумовленою, спадковою та/або парою алергічної. Остання виникає найчастіше у дітей раннього віку з аномалією, властивою конституції дитини (за ексудативно-катаральним типом).

Вторинні форми харчової алергії можна узагальнити до групи захворювань, пов'язаних із станом шлунково-кишкового тракту. Найбільш значущими є:

  • патології розвитку ШКТ,
  • кишкові інфекції,
  • дисбактеріоз.

Також велике значення мають хвороби печінки та підшлункової залози. Рідше причиною алергій стають гельмінтози, гіповітамінози, а також спадкові хвороби, такі як муковісцидоз та целіакія.

Механізм розвитку харчової алергії та тригерні фактори

За своєю суттю харчова алергія є імунопатологічним процесом в організмі людини. Це комплекс реакцій, пов'язаний з виробленням імуноглобуліну Е (Ig E) та активізацією опасистих клітин.

За основним механізмом розвитку поділяють харчові алергії з превалюванням:

  • реакції негайного типу,
  • гіперчутливість уповільненого типу,
  • імунокомплексних судинних реакцій,
  • поєднаних імунобіологічних реакцій.

Найпоширенішими продуктами, що викликають харчову алергію, є коров'яче молоко, яйця, риба, арахіс, морепродукти та пшениця.

Найбільшою алергенністю має коров'яче молоко. У ньому міститься понад 25 антигенів, які є тригерами (провокаторами) алергії. Більшість із них знижують свої патогенні властивості при термічній обробці молока. Антигени морепродуктів, навпаки, дуже стабільні, і будь-яка їх термічна обробка ніяк не знизить реакцію, що викликається.

Якщо ми говоримо про продукти рослинного походження, то найбільш алергогенними є цитрусові, абрикоси, яблука, червоні ягоди. Дуже часто виявляється сенсибілізація до пшениці, жита та білків бобових.

Клінічна картина прояву харчової алергії

Клінічна картина цього захворювання досить варіабельна і залежить від етіології, вікової еволюції захворювання, локалізації патологічного процесу та сили імунної відповіді організму.

Клінічні прояви ПА включають такі клінічні синдроми:

  • орофарингеальні симптоми (Lessof's syndrome) -швидке виникнення висипів та локальний ангіоневротичний набряк губ, хейліт, гінгівіт, глосит, стоматит;
  • гастроінтестинальні симптоми (18-40%): біль у животі, діарея, нудота, блювання, метеоризм, абдомінальна чутливість, пальпаторна болючість; ШКТ-синдроми при харчовій алергії особливо виражені у дітей раннього віку;
  • шкірні симптоми (50%): кропив'янка, екзема, набряк Квінке;
  • респіраторні симптоми (3-7%) - від проявів риніту до клініки бронхіальної астми (сухий кашель, свистяче дихання, ядуха). Харчова алергія може бути причиною виникнення рецидивів стенозів гортані, загострень бронхіальної астми;
  • неврологічна симптоматика: головний біль, порушення сну, дратівливість;
  • анафілактична шокова реакція (0,5-1,5%) найчастіше розвивається при споживанні риби, морепродуктів, горіхів);
  • нефротичний синдром (1-4%).

kak-pravilno-diagnostirovat-pishchevuyu-allergiyu

Харчова  алергія обтяжує перебіг патологічних процесів травного тракту та інших органів.

Діагностика харчової алергії та методи її лікування

Діагностика харчової алергії включає збирання скарг, анамнезу, ведення харчового щоденника.

Лабораторно проводять дослідження загального аналізу та біохімії крові, копрологічного дослідження (з визначенням окремих ферментів);

УЗД внутрішніх органів, фіброгастродуоденоскопія, аллерготестування шкіри (встановлення причини харчової алергії), визначення рівня загального IgЕ, проведення аналізу на наявність специфічного IgЕ на певні харчові алергени (точний метод).

Імунологічні методи дослідження проводять in vivo та in vitro. Серед методів, які проводять in vivo, виділяють шкірні та провокаційні алергічні діагностичні проби, in vitro – лабораторні методи діагностики.

Основним терапевтичним заходом при харчовій алергії є дієта елімінації. Фармакотерапія захворювання передбачає застосування:

  • антигістамінних препаратів per os у гострому періоді, терапія ними продовжується з профілактичною метою протягом кількох місяців;

у разі генералізованої форми антигістамінні препарати застосовують парентерально (внутрішньом'язово або внутрішньовенно);

  • глюкокортикоїдів парентерально (при неефективності антигістамінних засобів);
  • стабілізаторів клітинних мембран;
  • ентеросорбентів.

Лікування харчової алергії включає корекцію харчування та проведення фармакотерапії, спрямованої на усунення проявів захворювання та запобігання її виникненню в майбутньому.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити