Goutta rose: основные подходы к лечению розацеа

Перший опис розацеа датується 15 століттям. Багато відомих вчених займалися вивченням даного захворювання, але, незважаючи на це, остаточна причина його розвитку так і не встановлена. Розацеа вважається поліетиологічним захворюванням, адже багато факторів можуть провокувати його виникнення.

Про те, як відрізняються підходи до лікування різних підтипів розацеа, а також про ефективні методи профілактики даного захворювання читачам estet-portal.com розповів лікар-дерматовенеролог, завідувач кафедри дерматовенерології, доктор медичних наук, професор Володимир Петрович Адаскевич.

Патогенез розацеа: чому виникає захворювання

До основних провокаційних розацеа факторів відносять:

•    ультрафіолетове випромінювання;

•    вплив кліща Demodex;

•    фізичне або хімічне пошкодження шкіри.

Їх вплив сприяє активації Толл-подібних рецепторів, внаслідок чого виділяються кателіцидини (антимикробні пептиди), які стимулюють хемотаксис та ангіогенез.

 

При розацеа відбувається активація опасистих клітин, і, як наслідок, розвиток запального процесу.

 

Препарати для лікування розацеа впливають на різні ланки патогенезу захворювання. Таким чином, розуміння процесів, що лежать в основі цієї патології, є запорукою ефективної терапії розацеа.

Вакуумне чищення шкіри: принципи процедури, які важливо знати

Лікування розацеа: коли без профілактики не обійтися

Профілактика відіграє величезне значення в комплексній терапії розацеа.

Тому дуже важливо обмежити фактори, що провокують дане захворювання:

•    сонячна дія, вітер і вологість;

•    вплив високих температур;

•    вживання гарячих напоїв та алкоголю;

•    використання місцевих гормональних препаратів;

•    важке фізичне навантаження.

Також дуже важливо акуратно підходити до вибору косметики для догляду за обличчям. При розацеа бажано уникати будь-яких засобів, що містять алкоголь, ароматизатори та речовини, що стимулюють приплив крові до шкіри.

Азбука шкіри для косметолога: будова дерми

Характерні ознаки основних клінічних підтипів розацеа

Для того, щоб призначити ефективне лікування, необхідно зрозуміти, з яким саме підтипом розацеа Ви маєте справу. Кожна з форм має свої характерні ознаки.

1) Ерітематозно-телеагніектатичний підтип;

На шкірі виникає стійка еритема, яка має центрофаціальне становище: в області чола, підборіддя, щік. На шкірі можна виявити телеангіектазії. Поява цих ознак супроводжується печінням і поколюванням.

2) Папуло-пустульозний підтип; підборіддя. Однак, часом зустрічаються і рідкісні локалізації: на межі росту волосся, за вухами, на шиї та грудях.

3)Фіматозний підтип;
Відбувається потовщення шкіри, формуються фими в області носа, підборіддя, чола, вушних раковин та повік.

Ніс Баби Яги або що таке ринофіма

4) Офтальморозацеа.
Поразка періорбітальної області, що супроводжується почервонінням очей, порушенням зору та світлобоязню.

My default image

Ефективна схема місцевої та системної терапії розацеа

Лікування різних підтипів розацеа має свої відмінності. Якщо при еритематозно-телеангіектатичній формі акцент робиться на місцевій терапії, то при папуло-пустульозному підтипі важливо також проводити системне лікування.

Основні топічні препарати для лікування розацеа:

•    метронідазол 0,75 або 1%;

•    гель азелаїнової кислоти;

•    перметрин крем;

•    інгібітори кальциневрину;

•    бримонідину тартрат гель.

Підбір місцевої терапії має проводитися індивідуально, залежно від особливостей шкіри пацієнта.

 

Бримонідину тартрат має виражений і швидкий ефект, знімає почервоніння, проте діє не більше 12 годин.

 

Системне лікування розацеа включає антибіотикотерапію (макроліди або тетрацикліни), системний прийом метронідазолу.

Лікування ринофіми — це тривалий та складний процес. На першій стадії призначається тетрациклін per os та ізотретиноїн. На другій стадії рекомендовані дермабразія та вапоризація. Третя стадія потребує хірургічного лікування.

Лазерна дермабразія шкіри: ефективна процедура для молодого та привабливого обличчя

>

Терапія розацеа має бути комплексною та регулярною. Головне завдання лікаря при роботі з такими пацієнтами - не допустити рецидиву захворювання та його подальшого прогресування.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити