Гистаминовый взрыв: как развивается аллергическая реакция немедленного типа

Існує думка, що кожна п'ята людина у світі хоча б раз у житті переносила епізод алергії. З проблемою виникнення алергічних реакцій у практичній діяльності стикаються всі лікарі незалежно від спеціальності. При цьому спостерігається неухильне зростання кількості людей з атопічним дерматитом, екземою, бронхіальною астмою та алергічним ринітом.

Виникнення анафілактичних реакцій: анафілактичного шоку, астматичного статусу, набряку Квінке, − може становити безпосередню загрозу життю пацієнта. Розуміння ключових механізмів виникнення реакцій гіперчутливості необхідне лікарям усіх спеціальностей. Докладніше про класифікацію алергічних реакцій, а також про патогенез виникнення анафілаксії читайте на estet-portal.com у цій статті.

Що провокує виникнення алергічних реакцій негайного типу

Алергією називається імунопатологічна реакція організму, яка супроводжується пошкодженням його власних тканин.

В основі виникнення алергічних реакцій лежить механізм сенсибілізації – підвищеної чутливості організму до певного антигену.

Антигени поділяють на екзогенні – надходять із зовнішнього середовища, та ендогенні – власні білки людського організму.

Екзогенні алергени бувають рослинного, тваринного, інфекційного та синтетичного походження. Вони потрапляють в організм при вдиханні їх з пилом, вживанні під час їжі, парентеральному введенні або механічному контакті з ними. Екзогенні алергени найбільше часто провокують виникнення алергічних реакцій негайного типу.

Ендогенні алергени – це власні білки організму, які змінили свою структуру під впливом інфекційних чи неінфекційних факторів: вірусів, опіку, ультрафіолетового випромінювання тощо.
Класифікація алергічних реакцій, а також патофізіологічні механізми розвитку анафілаксії викладені далі у статті.

Читайте нас у Telegram.

Класифікація алергічних реакцій: сучасні підходи та термінологія

Існує кілька підходів до класифікації алергічних реакцій. Залежно від швидкості маніфестації гіперергічної імунної відповіді, розрізняють:
•    Алергічні реакції негайного типу – виявляються протягом перших 20 хвилин після контакту сенсибілізованого організму з алергеном: наприклад, анафілактичний шок;
•    Алергічні реакції уповільненого типу – маніфестують через 24 години та більше після контакту сенсибілізованого організму з алергеном: наприклад, реакція людини на введення туберкуліну.

Найбільш інформативною є класифікація алергічних реакцій щодо Кумбса та Джела, згідно з якою виділяють такі :
1.    Анафілактична реакція;
2.    Цитотоксична реакція;
3.    Імуннокомплексна реакція;
4.    Гіперчутливість уповільненого типу.
У статті докладно описані патофізіологічні аспекти виникнення анафілактичних реакцій, які також є алергічними реакціями негайного типу.

Читайте також: Як виявляються алергічні дерматози: особливості клінічної картини

Алергічна реакція першого типу: механізм виникнення анафілаксії

Алергічна реакція першого типу має кілька стадій розвитку. Слід виділити такі етапи формування гіперсприйнятливості організму до дії антигену:
1.    Первинне потрапляння антигену в організм: наприклад, вдихання пилу або вовни тварини;
2.    Поглинання антигену  макрофагами та презентація їх Т-хелперам;
3.    Активація Т-хелперами клонів В-лімфоцитів, що призводить до перетворення їх на плазматичні клітини;
4.    Продукція плазматичними клітинами реагінів – імуноглобулінів класу Е та G4;
5.    Сенсибілізація:

Повторне потрапляння антигену в організм (наприклад, пилу, вовни тварини, медикаментозного засобу) призводить до дегрануляції базофілів, що містять реагіни на поверхні, і вивільнення медіаторів анафілактичної реакції: гістаміну, фактору міграції еозинофілів, лейкотрієнів та багатьох. Ці біологічно активні речовини впливають на клітини-мішені, і, в першу чергу – гладку мускулатуру.

Крім того, дані медіатори здатні значно збільшувати проникність судин. Це може призвести до таких наслідків:
•    Генералізована дилатація судин (анафілактичний шок);
•    Спазм гладких м'язів бронхів (приступ бронхіальної астми);
•    Масивний набряк слизових оболонок (набряк Квінке);
•    Спазм гладкої мускулатури кишечника (діарея).

Вплив гістаміну на нервові закінчення призводить до такого прояву алергії, як свербіж, а розширення дрібних артеріол внаслідок релаксації гладких м'язів судинної стінки призводить до розвитку алергічного висипу.

Таким чином, стає зрозумілим механізм розвитку анафілаксії – генералізованої реакції гіперчутливості сенсибілізованого організму у відповідь на повторне влучення антигену Дякую, що залишаєтесь з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія». 

Можливо, Вас також зацікавить: Що необхідно знати лікареві про сучасні антигістамінні препарати

Дивіться також відео:

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити