Існує думка, що кожна п'ята людина у світі хоча б раз у житті переносила епізод алергії. З проблемою виникнення алергічних реакцій у практичній діяльності стикаються всі лікарі незалежно від спеціальності. При цьому спостерігається неухильне зростання кількості людей з атопічним дерматитом, екземою, бронхіальною астмою та алергічним ринітом.
Виникнення анафілактичних реакцій: анафілактичного шоку, астматичного статусу, набряку Квінке, − може становити безпосередню загрозу життю пацієнта. Розуміння ключових механізмів виникнення реакцій гіперчутливості необхідне лікарям усіх спеціальностей. Докладніше про класифікацію алергічних реакцій, а також про патогенез виникнення анафілаксії читайте на estet-portal.com у цій статті.
Що провокує виникнення алергічних реакцій негайного типу
Алергією називається імунопатологічна реакція організму, яка супроводжується пошкодженням його власних тканин.
В основі виникнення алергічних реакцій лежить механізм сенсибілізації – підвищеної чутливості організму до певного антигену.
Антигени поділяють на екзогенні – надходять із зовнішнього середовища, та ендогенні – власні білки людського організму.
Екзогенні алергени бувають рослинного, тваринного, інфекційного та синтетичного походження. Вони потрапляють в організм при вдиханні їх з пилом, вживанні під час їжі, парентеральному введенні або механічному контакті з ними. Екзогенні алергени найбільше часто провокують виникнення алергічних реакцій негайного типу.
Ендогенні алергени – це власні білки організму, які змінили свою структуру під впливом інфекційних чи неінфекційних факторів: вірусів, опіку, ультрафіолетового випромінювання тощо.
Класифікація алергічних реакцій, а також патофізіологічні механізми розвитку анафілаксії викладені далі у статті.
Читайте нас у Telegram.
Класифікація алергічних реакцій: сучасні підходи та термінологія
Існує кілька підходів до класифікації алергічних реакцій. Залежно від швидкості маніфестації гіперергічної імунної відповіді, розрізняють:• Алергічні реакції негайного типу – виявляються протягом перших 20 хвилин після контакту сенсибілізованого організму з алергеном: наприклад, анафілактичний шок;
• Алергічні реакції уповільненого типу – маніфестують через 24 години та більше після контакту сенсибілізованого організму з алергеном: наприклад, реакція людини на введення туберкуліну.
Найбільш інформативною є класифікація алергічних реакцій щодо Кумбса та Джела, згідно з якою виділяють такі :
1. Анафілактична реакція;
2. Цитотоксична реакція;
3. Імуннокомплексна реакція;
4. Гіперчутливість уповільненого типу.
У статті докладно описані патофізіологічні аспекти виникнення анафілактичних реакцій, які також є алергічними реакціями негайного типу.
Читайте також: Як виявляються алергічні дерматози: особливості клінічної картини
Алергічна реакція першого типу: механізм виникнення анафілаксії
Алергічна реакція першого типу має кілька стадій розвитку. Слід виділити такі етапи формування гіперсприйнятливості організму до дії антигену:1. Первинне потрапляння антигену в організм: наприклад, вдихання пилу або вовни тварини;
2. Поглинання антигену макрофагами та презентація їх Т-хелперам;
3. Активація Т-хелперами клонів В-лімфоцитів, що призводить до перетворення їх на плазматичні клітини;
4. Продукція плазматичними клітинами реагінів – імуноглобулінів класу Е та G4;
5. Сенсибілізація:
Повторне потрапляння антигену в організм (наприклад, пилу, вовни тварини, медикаментозного засобу) призводить до дегрануляції базофілів, що містять реагіни на поверхні, і вивільнення медіаторів анафілактичної реакції: гістаміну, фактору міграції еозинофілів, лейкотрієнів та багатьох. Ці біологічно активні речовини впливають на клітини-мішені, і, в першу чергу – гладку мускулатуру.
Крім того, дані медіатори здатні значно збільшувати проникність судин. Це може призвести до таких наслідків:
• Генералізована дилатація судин (анафілактичний шок);
• Спазм гладких м'язів бронхів (приступ бронхіальної астми);
• Масивний набряк слизових оболонок (набряк Квінке);
• Спазм гладкої мускулатури кишечника (діарея).
Вплив гістаміну на нервові закінчення призводить до такого прояву алергії, як свербіж, а розширення дрібних артеріол внаслідок релаксації гладких м'язів судинної стінки призводить до розвитку алергічного висипу.
Таким чином, стає зрозумілим механізм розвитку анафілаксії – генералізованої реакції гіперчутливості сенсибілізованого організму у відповідь на повторне влучення антигену Дякую, що залишаєтесь з estet-portal.com. Читайте інші цікаві статті у розділі «Дерматологія».
Можливо, Вас також зацікавить: Що необхідно знати лікареві про сучасні антигістамінні препарати
Дивіться також відео:
Поділіться:
Додати коментар