Якщо Ви вирішили відкрити приватну медичну практику, Вас можна лише привітати! Хоча свою справу ніколи не дається легко, все ж таки працювати на себе і свій бренд - це завжди почесно і викликає повагу, до того ж гарантує безліч додаткових можливостей (і вищий заробіток, звичайно ж) порівняно з найманою роботою.
Звичайно, при відкритті свого кабінету чи клініки консультація з юристом неминуча. Однак спочатку варто самостійно вивчити пакет документів, який знадобиться Вам для офіційного відкриття свого медичного бізнесу.
Адвокат, партнер Міжрегіональної колегії адвокатів Олена Радзієвська, на конференції Business Shot 5.0 розповіла повний гайд, як відкрити свою клініку.
Алгоритм відкриття приватної медичної практики
Звичайно, тема більш юридична, але знати основні аспекти майбутній власник медичного бізнесу та приватної медичної практики просто зобов'язаний.
Основний алгоритм можна вибудувати в систему з 4 етапів.
Порядок основних дій при відкритті приватної медичної практики:
1. Пошук приміщення та оформлення права користування ним/права власності на нього.
2. Державна реєстрація (можлива одночасна реєстрація платника ПДВ, платника єдиного податку).
3. Отримання ліцензії на медичну практику.
4. Акредитація медичної установи (не пізніше ніж через 2 роки від початку провадження діяльності).
Пошук відповідного приміщення
Держава встановила досить суворі вимоги для приміщень, де мають розташовуватися медичні установи. І далеко не всі приміщення підійдуть до цих вимог. При пошуку приміщення спочатку розглядайте, чи влаштують вас умови його оренди або покупки, а також чи відповідає воно встановленим законом критеріям, а потім “пірнайте” у наступні етапи.
Приміщення має відповідати:
- вимогам ГСН В.2.2-10-2001 “Будівлі та споруди. Установи охорони здоров'я”;
- санітарно-гігієнічним та протипожежним нормам.
Найзручніший варіант - орендувати приміщення у вже функціонуючих медичних установах (наприклад, кабінет або ціле крило у міській чи обласній клініці).
Це знімає головний біль із відповідністю приміщення вимогам закону, оскільки все це вже було вирішено до Вас. Проте закон має вимоги до оренди подібних приміщень державної чи комунальної власності.
Слід знати, що приміщення, яке обстежуватиметься на предмет відповідності ліцензійним умовам, насамперед має відповідати Державним будівельним нормам (ДСП). Для кожного виду медичних послуг будівельні держнорми встановлюють свої вимоги. Тобто все залежить саме від вашого переліку послуг.
Крім того, необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 36 Ліцензійних умов медичні вироби та вироби медичного призначення повинні застосовуватись ліцензіатом лише у пристосованих приміщеннях, вимоги до яких визначено в інструкціях із застосування (паспорт) чи технічної документації. А спецобладнання Ви, швидше за все, все-таки використовуватимете.
Державна реєстрація
Під державною реєстрацією мається на увазі реєстрація юридичної особи. Як було зазначено вище, може бути одночасна реєстрація і платника ПДВ та платника ЄП.
Державна реєстрація - це етап, коли Ви визначаєте, в якій формі Ви будете здійснювати діяльність при створенні клініки. Наразі існуючі ліцензійні умови дозволяють отримувати ліцензію на здійснення медичної практики не лише юридичним особам, а й фізичним особам-підприємцям.
Але є випадки, коли потрібна юридична особа. Згідно зі статистикою, понад 70% юросіб, які зараз зареєстровані та перебувають на обліку в Державному реєстрі – це товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Близько до цієї форми і НП (приватне підприємництво). Для ТОВ Цивільним кодексом введено обмеження - у такої форми підприємства може бути лише одна юрособа-засновник, але у цієї юрособи не може бути лише один засновник. В інших випадках краще реєструвати НП. Щоправда, без юристів у цьому питанні все-таки розібратися надто складно.
Отримання ліцензії
Медичну ліцензію слід отримати у Міністерстві охорони здоров'я.
Суб'єкт господарювання набуває статусу лікувально-профілактичної установи з дня отримання ним ліцензії.
Порядок видачі ліцензій регулюється Постановою Кабінету міністрів від 2.03.2016 №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.
Ліцензійні умови передбачають отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики:
- юридичними особами незалежно від їх організаційно-правової форми;
- фізичними особами-підприємцями.
Необхідно розрізняти такі види послуг:
- медична косметологія (ліцензування обов'язково);
- естетична косметологія (ліцензування не потрібно).
До медичної косметології відносяться процедури, при виконанні яких відбувається вплив на шкірний покрив або його порушення, а також потрібне використання спеціального технічного обладнання та інструментів.
Це апаратна косметологія, хімічні пілінги, мезотерапія, озонотерапія, лікувальний масаж, епіляція, татуаж, видалення бородавок та ін.
Естетична косметологія- це процедури, спрямовані на догляд за шкірою обличчя та тіла , які не порушують цілісність шкірного покриву.
Це стрижки та укладання, фарбування та нарощування волосся, манікюр та педикюр, фарбування та моделювання брів, нарощування вій, нанесення масок та обгортання, макіяж, розслаблюючий (не лікувальний!) масаж обличчя, рук, шиї і т.д.
Відмінності між косметологією та медичними послугами, думаємо, пояснювати не потрібно.
Ліцензійні умови, визначені постановою Кабміну, встановлюють вимоги для суб'єктів господарювання, які здійснюють медичну практику
Насамперед, це вимоги до приміщення - санітарно-гігієнічні та протипожежні норми, як ми писали вище.
По-друге, вимоги щодо персоналу, який здійснює медичну практику. Медична практика ліцензіатом здійснюється відповідно до лікарських спеціальностей та спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою, перелік яких затверджений МОЗ. лікарської спеціальності.
Не допускається введення посад, не передбачених у Переліку лікарських посад, посад молодших спеціалістів з медичною освітою та Номенклатурі спеціальностей професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров'я.
Третя група вимог щодо Ліцензійних умов - вимоги щодо обладнання, за допомогою якого здійснюється медична практика. Вони регулюються наказом МОЗ від 31.10.2011 №739 “Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів консультативно-діагностичного центру”.
Для отримання ліцензії на медичну практику встановлено вичерпний документів, які необхідно подавати до єдиного вікна Міністерства охорони здоров'я:
Третя група вимог щодо Ліцензійних умов - вимоги щодо обладнання, за допомогою якого здійснюється медична практика. Вони регулюються наказом МОЗ від 31.10.2011 №739 “Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів консультативно-діагностичного центру”.
Для отримання ліцензії на медичну практику встановлено вичерпний документів, які необхідно подавати до єдиного вікна Міністерства охорони здоров'я:
Третя група вимог щодо Ліцензійних умов - вимоги щодо обладнання, за допомогою якого здійснюється медична практика. Вони регулюються наказом МОЗ від 31.10.2011 №739 “Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів консультативно-діагностичного центру”.
Для отримання ліцензії на медичну практику встановлено вичерпний документів, які необхідно подавати до єдиного вікна Міністерства охорони здоров'я:
1.Заява про отримання ліцензії встановленого зразка (Додаток №1 до Постанови №285).
2. Відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього та кваліфікаційного рівня.
Вимоги про подання додаткових документів є незаконними!
Коли медична установа вже функціонує, слід отримати акредитацію. Поділіться:
Перелік підстав для анулювання ліцензії чітко визначено статтею 16 Закону “Про ліцензування видів господарської діяльності”. Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржене до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування (МОЗ), а також шляхом звернення до суду (адміністративний позов, відповідач – МОЗ). Підстави та строки подання позову обмежені.
За провадження діяльності без ліцензії або з порушенням Ліцензійних умов передбачено адміністративну відповідальність (великі штрафи з конфіскацією) для посадових осіб суб'єктів господарювання та адміністративно-господарську відповідальність (
Акредитація
Акредитація є добровільною. Наявність акредитації у медичної установи свідчить про офіційне визнання певного рівня медичних послуг та наявності умов для їх надання.
Бути акредитованим – це добре, щоб усі знали, хто акредитований, а хто ні, т.к. це загальнодоступна інформація. МОЗ веде спеціальний реєстр, куди вносяться акредитовані медустанови.
Якщо установа вирішується на процедуру акредитації, то її виконує спеціальна команда, яка перевіряє на практиці правдивість даних із документів, поданих під час реєстрації у МОЗ. Процедура може тривати до півроку.
Акредитацію можуть пройти всі охочі, незалежно від форми власності. Отриманий акредитаційний сертифікат має строк дії.
Додати коментар