Оофорит — запальне захворювання яєчників, яке може мати гострий, підгострий і хронічний перебіг. Виразність клінічної картини цього захворювання залежить від ступеня поширення патологічного процесу, стану імунітету та nbsp; характеру перебігу захворювання. Мікрофлора, що викликає оофорит, та її активність, також впливає протягом процесу. Своєчасне лікування оофориту гарантує одужання навіть за важких форм цього захворювання. На estet-portal.com читайте докладніше про сучасну тактику лікування оофориту.
Ефективне лікування оофориту: основні підходи
Правильна тактика лікування оофориту прискорює одужання та знижує ризик розвитку ускладнень. Лікування гострого оофориту, найчастіше, проходить у стаціонарі, де пацієнткам призначається постільний режим та дієта. Протягом 10-14 днів проводиться курс антибіотикотерапії, спочатку емпіричної з наступним переходом на етіотропну.
У разі утворення абсцесу яєчника необхідне хірургічне втручання.
Одним з основних завдань лікування є попередження переходу гострого процесу в хронічний та профілактика ускладнень.
Лікування оофориту:
• тактика лікування оофориту інфекційної етіології;
• основні методи лікування аутоімунного оофориту;
• відмінності між тактикою лікування гострого та хронічного оофориту.
Тактика лікування оофориту інфекційної етіології
Лікування оофориту інфекційної етіології обов'язково базується на таких принципах, як:
• призначення емпіричної антибіотикотерапії препаратами широкого спектра дії при гострому оофориті;
• всіх пацієнток важливо обстежити на наявність захворювань, що передаються статевим шляхом;
• Лікування повинно мати системний характер, оскільки місцева терапія недостатньо ефективна;
• за наявності алергії на ліки їх прийом необхідно негайно перервати.
Відсутність позитивної динаміки протягом 72 годин є показанням до зміни схеми лікування.
Основні методи лікування аутоімунного оофориту
Довго поточний запальний процес у яєчниках може провокувати розвиток імунних порушень. У зв'язку з цим частим ускладненням хронічного оофориту є аутоімунний оофорит. Діагностика захворювання проводиться шляхом виявлення антиоваріальних антитіл. Підтвердженням діагнозу є зменшення розміру яєчників при ультразвуковому дослідженні. Для лікування аутоімунного оофориту використовують кортикостероїди та антиестрогенні препарати. Для відновлення функції яєчників призначають гормональну терапію гормональною терапією.
Відмінність між тактикою лікування гострого та хронічного оофориту
Основними цілями лікування оофориту є елімінація збудника, попередження переходу процесу в хронічну форму, боротьба з больовим синдромом, а при хронічному процесі. - введення захворювання до стадії максимально тривалої ремісії.
Відсутність етіотропного лікування хронічного оофориту може спровокувати такі ускладнення, як тубооваріальний абсцес, пельвіоперитоніт та безплідність.
Лікування гострого оофориту передбачає призначення емпіричної антибіотикотерапії, але хронічний запальний процес у яєчниках вимагає підбору антибактеріального препарату відповідно до чутливості до збудника.
Поділіться:
Додати коментар