Дизурія є одним із найпоширеніших синдромів в урології, виникнення якого сигналізує про наявність патологічного процесу в сечовій системі організму. Дизурією називаються всі суб'єктивно усвідомлені порушення акту сечовипускання, що стосуються безлічі його компонентів: частоти сечовипускання, швидкості, повноти, комфорту, регульованості та утримання сечі.
Практикуючі лікарі-урологи, а також сімейні лікарі та терапевти стикаються з проблемою дизурії практично щодня, саме тому так важливо знати, про які захворювання може говорити поява дизурії.
Синдром дизурії говорить про патологію в нижніх відділах сечової системи
Різноманітні порушення акту сечовипускання, що називаються дизурією, говорять про патологічний процес, що розвивається, перш за все, в нижніх відділах сечової системи, до яких відноситься сечовий міхур, уретра, передміхурова залоза та насіннєві бульбашки. У клінічній практиці дизурією називають саме прискорене та болісне сечовипускання, при цьому в поняття дизурії включають такі стани, як поллакіурія, ніктурія, затримка сечовипускання, нетримання сечі та інші. Правильно зібраний анамнез та докладна інформація про те, які саме дизуричні симптоми виникають у конкретного пацієнта, мають важливе значення для правильної постановки діагнозу.
Дізурія:
- фізіологія сечовипускання: що необхідно знати про процес виділення сечі;
- якими симптомами може виявлятися синдром дизурії.
Фізіологія сечовипускання: що необхідно знати про процес виділення сечі
Сечевипускання є фізіологічним безболісним процесом виділення сечі, що накопичилася, з порожнини сечового міхура, який має певний ритм і наступні характеристики:
- у нормі після завершення акту сечовипускання у сечовому міхурі практично не залишається сечі;
- зазвичай сечовипускання відбувається близько 5-6 разів на добу;
- здорова людина не прокидається, щоб зробити акт сечовипускання, або робить це вкрай рідко;
- зив до сечовипускання виникає тоді, коли за рахунок накопичення сечі підвищується тиск усередині сечового міхура;
- якщо добовий діурез становить близько 1,5 літрів – Позив на сечовипускання виникає при наповненні сечового міхура на 200-250 мл.
- здорова людина здатна пригнічувати позив на сечовипускання протягом тривалого часу, за бажанням спорожняти сечовий міхур за будь-якого його наповнення, а також стримувати струмінь сечі за допомогою скорочення сфінктера.
Якими симптомами може виявлятися синдром дизурії
Синдром дизурії включає кілька основних симптомів розладу сечовипускання, кожен з яких говорить про ту чи іншу патологію нижніх відділів сечової системи:
- поліурія – це виділення під час кожного акта сечовипускання більшої кількості сечі, ніж це буває нормою. Виражена поліурія виникає при цукровому та нецукровому діабеті, після прийому сечогінних препаратів, а також при урологічних патологіях, що супроводжуються хронічною нирковою недостатністю;
- поллакіурія – це часте сечовипускання, у якому добовий діурез вбирається у нормальних значень. Подібний стан може бути обумовлений прийомом великої кількості рідини або цукровим діабетом. Цей симптом також характерний для циститу, уретриту, каменів у сечовому міхурі, при звуженні уретри або за наявності дивертикулу або пухлини сечового міхура;
- ніктурія – виникнення позивів на сечовипускання в нічний час доби, які будять пацієнта. Ніктурія часто буває результатом хронічної ниркової недостатності на стадії компенсації;
- олігакіурія – рідкісне сечовипускання, яке буває на тлі порушень роботи сечового міхура на рівні спинного мозку;
- утруднене сечовипускання – виділення сечі відбувається тонким струменем без напору, не посилюється при напруженні та залишає почуття неповного спорожнення сечового міхура. Такий стан часто виникає при пухлинах, дивертикулах та каменях у сечовому міхурі та уретрі, а також при звуженні та стриктурах уретри;
- странгурія – це утруднене, часто і хворобливе сечовипускання, що найчастіше виникає при патологічних процесах у шийці сечового міхура, при простатиті, циститі, везикуліті або онкологічних процесах у сечовому міхурі.
Вас може зацікавити відео:
Поділіться:
Додати коментар