Будь-яка тканина людського організму здатна відповідати на подразники запальною реакцією. Часто причиною розвитку запалення виступають хронічні осередки інфекції. Запалення навколощелепної області можуть бути представлені флегмоною щелепно-лицьової області та провокуватися карієсом або періодонтитом. Флегмона щелепно-лицьової області є запальним процесом, який вражає підшкірну, підслизову та міжфасціальну клітковину в навколощелепній ділянці. Запалення має характер розплавлення тканин, за якого здорова тканина не відмежована від пошкодженої.

Причини розвитку флегмони щелепно-лицьової області

Флегмони щелепно-лицьової області можуть бути одонтогенними та розвиватися через проникнення інфекції через дефекти м'яких та твердих тканин зуба, а також крайового періодонтиту. Флегмона навколощелепної області може розвиватися на тлі остеомієліту, тоді вона називається одонтогенною. У навколощелепну зону може потрапити інфекція через пошкодження шкіри. Сприяти цьому можуть фурункули, сіаладеніт, гнійничкові захворювання та виразковий стоматит.

Встановлено, що причинами навколощелепних флегмонів виступають стрептококи, стафілококи та інші анаеробні мікроорганізми. Інфекція потрапляє у глибокі шари шкіри через особливості відтоку венозної крові та лімфи. Люди, які схильні до алергічних захворювань, більш схильні до розвитку флегмони щелепно-лицьової області при потраплянні інфекції.

Клінічні прояви флегмони щелепно-лицьової області

Продромальний період триває кілька днів. Прояви захворювання починаються гостро. Оскільки здорова та уражена тканина не відокремлені один від одного, продукти розпаду тканин в осередку запалення швидко стають причиною інтоксикації організму. Інтоксикація проявляється підвищенням температури, різкою слабкістю, втратою апетиту, порушенням сну та головним болем.

chto-mozhet-stat-prichinoj-flegmony-chelyustno-litsevoj-oblasti

Основні скарги пацієнтів із флегмоною щелепно-лицьової області:

  • болючість при жуванні;
  • підвищене слиновиділення під час розмови або жування;
  • поява проблем з рухливістю щелепи;
  • порушення симетрії обличчя за наявності запального інфільтрату.

Діагностика та лікування флегмони щелепно-лицьової області

Флегмона щелепно-лицьової області несе певну небезпеку. Ускладненням флегмон є тромбоз і асфіксія вен особи гнійними масами. Можлива десимінація інфекції з розвитком менінгіту чи сепсису. При розвитку флегмони щелепно-лицьової області поверхнево діагностика не потребує методів дослідження. У такому разі діагноз ставиться на підставі даних анамнезу та клінічного огляду. При глибокому розташуванні запалення доцільно проведення діагностичної пункції.

Дощелепні флегмони важливо диференціювати з карбункулами і фурункулами, із запаленням слинних залоз, а також з бешиховим запаленням. У клінічному аналізі крові виявляються зміни, властиві гнійному запаленню: лейкоцитоз, підвищений вміст нейтрофілів та підвищення ШОЕ. У сироватці крові виявляється С-реактивний білок.

Лікування флегмони щелепно-лицьової області у початковій стадії полягає у застосуванні консервативних методів. За наявності зони флюктуації потрібна хірургічна обробка, очищення рани з наступним встановленням дренажу. Водночас призначається антибактеріальна терапія.

При своєчасному лікуванні прогноз дуже сприятливий. Важливо не допустити ускладнень флегмони щелепно-лицьової області.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити