Пухнасті подряпині домашні улюбленці здатні переносити неприємні інфекційні захворювання, одне з яких - лімфаденопатія, або хвороба котячих подряпин. Як правило, ця інфекція не приносить особливих проблем людині, виявляючись лише висипом на шкірі та невеликим запаленням лімфовузлів, але іноді може мати досить тяжкі ускладнення.

Хвороба котячих подряпин (БКЦ; доброякісний лімфоретикулез) виникає переважно у осіб, які контактували з кішками (наявність подряпин, укусів), проявляється регіонарною лімфаденопатією і характеризується, як правило, доброякісним перебігом та мимовільним одужанням.

Шляхи передачі інфекції хвороби котячих подряпин

Збудником хвороби котячих подряпин є B. henselae, раніше відома як Rochalimaea henselae. Рід Bartonella включає кілька збудників, які є патогенними для людини і є дрібними плеоморфними факультативними грампозитивними внутрішньоклітинними мікроорганізмами. Клінічні прояви хвороби котячих подряпин читайте на estet-portal.com. Після перенесеної інфекції зберігається стійкий довічний імунітет. Повідомлення про повторні випадки інфікування практично не зустрічалися.

Факти про інфікування хворобою котячих подряпин:

  • Резервуаром інфекції B. henselae є кішки, у яких захворювання протікає асимптомно.
  • Котам збудник передається за допомогою бліх.
  • Інфікування людини відбувається при укусі або подряпинах, нанесених кішками, а також вилизуванні, якщо збудник знаходиться в кігтях та ротовій порожнині тварини.
  • З більшою ймовірністю можна заразитися від кошенят віком до 1 року, тому що вони частіше бувають інфіковані B. henselae і частіше дряпаються.
  • Шанси інфікуватися у 27 разів вищі у осіб, які були подряпані або укушені, та у 29 разів – у людей, чиї домашні вихованці вражені бліхами.
  • Хвора людина не є джерелом інфекції, відсутні також дані про передачу інфекції людині від бліх.

kak-proyavlyaetsya-bolezn-koshachikh-tsarapin

Клінічне прояв хвороби котячих подряпин

Протягом хвороби котячих подряпин доброякісна. Захворювання зазвичай відбувається самостійно. Симптоми дозволяються протягом 2-4 місяців. У 5-25% пацієнтів перебіг цієї патології ускладнюється залученням до процесу, крім регіонарних, віддалених груп лімфовузлів. Для пацієнтів віком понад 60 років характерний атиповий перебіг хвороби котячих подряпин.

У імуноскомпрометованих осіб, інфікованих B. henselae або B. quintana, можуть розвинутись серйозні форми БКЦ, такі як бацилярний ангіоматоз, бацилярний пеліоз, бактеріємія.

Усі пацієнти з БКЦ вказують на недавній контакт із кішками (подряпини, укуси, вилизування). Через 3-10 днів після зараження, коли подряпини або укуси гояться, формується первинний афект - червоно-коричневі папули на шкірі діаметром 3-5 мм.

Через 2-3 дні папули перетворюються на везикули або пустули, наповнені каламутним вмістом, на місці яких згодом утворюються невеликі виразки або скоринки. Іноді такі гнійнички підсихають без утворення виразок.

Крім папульозних висипань та регіонарної лімфаденопатії, для хвороби котячих подряпин характерні такі симптоми:

  • загальне нездужання, слабкість (29,4%);
  • лихоманка (28%);
  • відсутність апетиту (14,5%);
  • головний біль (13%);
  • болі у горлі (7%);
  • артралгії (2,5%).

Коли первинний афект, як правило, вже дозволяється, розвивається регіонарна лімфаденопатія, що характеризується поступовим значним збільшенням лімфовузлів. Зазвичай їх розміри становлять від 1 до 5 см, проте можуть досягати 8-10 см.

Найчастіше лімфаденопатія представлена ​​ураженням одиночних лімфовузлів помірної щільності з ознаками запалення – локальною гіперемією та гіпертермією шкіри.

Лімфаденопатія зазвичай має доброякісний характер і дозволяється протягом 2-4 місяців, рідше може тривати до 6-12 місяців. Нерідко лімфовузли при БКЦ нагноюються з утворенням нориць, з яких виділяється гній, у зв'язку з чим виникає потреба у своєчасній санації вогнища. Хвороба котячих подряпин може мати атипове прояв. Симптоми атипового прояву хвороби котячих подряпин читайте у наступній статті.

Додати коментар

captcha

ОновитиОновити